За двома зайцями (фільм)

«За двома́ зайця́ми» (рос. «За двумя зайцами») — український радянський художній комедійний фільм за мотивами однойменної комедійної п'єси Михайла Старицького.

За двома зайцями
рос. «За двумя зайцами»
Жанр комедія
Режисер Віктор Іванов
Сценарист Віктор Іванов
У головних
ролях
Криницина Маргарита Василівна
Борисов Олег Іванович
Наталія Наум
Анатолій Юрченко
Оператор Вадим Іллєнко
Композитор Вадим Гомоляка
Кінокомпанія Кіностудія імені Олександра Довженка
Тривалість 72 хв.
Мова українська, суржик
російська (дубляж)[1]
Країна УРСР, СРСР
Рік 1961
IMDb ID 0055635

Прем'єра фільму відбулася 21 грудня 1961 року у Києві, в Дарницькому клубі залізничників[2].

Первинна версія фільму була українськомовною і лише легковажний Свирид Голохвостий розмовляв суржиком, чим підкреслювалася його недолугість. Для фільму було також створено російський дубляж, де всі репліки, окрім монологів Голохвастого суржиком, продублювали російською.

Посідає 17-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.

Сюжет

Легковажний цирульник (перукар), Свирид Голохвостий, вирішує вигідним шлюбом виправити своє матеріальне становище. Сподіваючись на свою привабливу зовнішність і «вченість», Голохвостий починає залицятися одразу до двох дівчат, але народ знає: за двома зайцями побіжиш, жодного не спіймаєш.

У ролях

Знімальна група

Андріївська церква, в яку йшли вінчатися Прися та Свирид

Музику до фільму записав Симфонічний оркестр Українського радіо, диригент Веніамін Тольба.

Нагороди

Цитати з оригінальної української версії фільму

Пріся Прокопівна та Свирид Голохвостий («Голохвастов»). Київ
Фігури Проні Прокопівни та Голохвастова у Черкасах
  • Головне у людини не гроши, а натурально хворма, вченість. Потому єжелі людина вчена, так їй вже світ перегортається догори ногами, пардон, догори дибом. І тогда когда тому, одному которому, невченому будіть біле, то вже йому, вченому, которому, будет вже як ну рябе!
  • Мерсі за компліман!
  •  У нас сьогодні неприйомний день!
 — А в мене якраз дуже приємний!
  • Баришня уже лягли і просять.
  • Коли чєловєк нє такий как вобщє, потому одін такой, а другий такой, і ум у нього нє для танциванія, а для устройства сєбя, для розвязкі свого сущєствованія, для свєдєнія обхождєнія, і когда такой чєловєк, єслі он вчьоний, подиміться умом своїм за хмари і там умом своім становітся — подиміться ще вище од Лаврської колокольні, і когда он с тудова глянєт вниз на людей, так вони здаються йому такі, такі махонькіє-махонькіє, всьоодно як пацюкі, пардон як кріси. Потому што ето-же ЧЕЛАВЄК, а тот которий он ета тоже чєловєк нівчьоний, но і……… зачєм же, ето ж вєдь очєнь і очєнь. Да — Да, …… но НЄТ.
  • Ноги бачите для того чєловеку й дані, чтоби бити ними землю, потому вони й ростуть нє із голови.
  • Дайте мені його хоч за горло подержати.

Цікаві факти

  • Зйомки кінострічки частково відбувалися в Києві. На Андріївському узвозі головним персонажам картини встановлений пам'ятник.
  • В оригіналі фільм знято українською мовою, згодом — дубльовано на російську. На початку липня 2013 року Іван Козленко (заступник генерального директора Національного центру Олександра Довженка) повідомив, що реставраторам центру вдалося знайти первісну українську фонограму картини в Маріупольському фільмофонді[4]. 13 липня 2013 року українська версія вийшла в ефір на телеканалі Enter-фільм[5]. На сьогодні повну версію фільму завантажено до YouTube[6].

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.