Єспер Гронк'яер

Народився 12 серпня 1977 року в місті Нуук у Гренландії. Ріс в місті Тістед, тут же, в місцевому однойменному клубі, і розпочав свою кар'єру футболіста.

1995 року Гронк'яер перейшов до табору «Ольборга», на той момент — чинного чемпіона Данії. До того моменту Йеспер вже регулярно грав за молодіжну збірну Данії[2]. За «Ольборг» він провів більше 100 матчів, у тому числі взяв участь в розіграші Ліги чемпіонів 1995/96, що став для його клубу вкрай невдалим — команда набрала лише 4 очки і завершила відбір на останньому місці в групі. Тим не менше, гра Гронк'яера привернула до нього увагу з боку провідних європейських клубів.

В жовтні 1997 року Єспера купив за 3,5 млн фунтів амстердамський «Аякс», проте приєднався данець до команди лише влітку 1998 року, де став вступати під керівництвом свого співвітчизника Мортена Ольсена. В амстердамській команді Гронк'яер завоював Кубок Нідерландів 1999 року. Крім того, за підсумками сезону він був визнаний гравцем року за версією вболівальників клубу.

У жовтні 2000 року Гронк'яер перейшов за 7,5 млн фунтів до лондонського «Челсі», ставши найдорожчим данським футболістом, а його контракт став одним з найбільш вигідних серед тих, що пропонувалися раніше данським гравцям[2]. Тим не менш, його дебют відбувся лише в січні 2001 року, коли він оговтався від отриманої раніше травми. З цього моменту Єспера постійно переслідували різні пошкодження, що негативно позначалося на його ігровій формі. Нестабільна гра Гронк'яера нерідко викликала невдоволення головного тренера «Челсі» Клаудіо Раньєрі та фанатів «синіх». Проте, будучи у формі, Гронк'яер міг з легкістю проходити навіть найсильніших захисників, створюючи небезпечні моменти для себе і своїх одноклубників.

Єспер Гронк'яер під час виступів за «Бірмінгем Сіті». 7 серпня 2004 року

Яскравим прикладом цього може бути гра проти проти «Ліверпуля» в заключному матчі сезону 2002/03, коли його м'яч і гольова передача дозволили «Челсі» обійти в турнірній таблиці «мерсісайдців» та зайняти четверте місце, що дозволяло взяти участь в кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів 2003/04[2].

У чвертьфіналі того розіграшу Ліги чемпіонів «Челсі» протистояв інший англійський клуб — «Арсенал». Зігравши першу гру на «Стемфорд Бридж» з рахунком 1:1, «сині» мінімально програвали по ходу матчу-відповіді на «Хайбері». Однак, після виходу Гронк'яера замість Скотта Паркера, «Челсі» зміг не лише відігратися зусиллями Френка Лемпарда, але і за кілька хвилин до фінального свистка вирвати перемогу завдяки голу Вейна Бріджа[3]. У півфіналі проти «Монако» Гронк'яер вже сам відзначився забитим голом, але це не допомогло його клубу пройти в фінал — «Монако» переміг за сумою двох зустрічей з рахунком 5:3. Єспер продовжив забивати голи, принісши своїй команді важливу нічию у виїзному матчі проти «Манчестер Юнайтед» в передостанньому турі чемпіонату Англії 2003/04, а в останній грі сезону проти «Лідс Юнайтед» вразив ворота суперників головою, принісши «Челсі» перемогу з мінімальним рахунком.

Перед стартом Євро-2004, головний тренер «Челсі» Клаудіо Раньєрі був звільнений зі свого поста. Разом з ним команду покинув і Гронк'яер, приєднавшись перед початком нового сезону до іншого англійському клубу — «Бірмінгем Сіті». Однак його перебування в клубі було недовгим та невдалим. Погано почавши сезон, Гронк'яер так і не зміг адаптуватися в новому клубі та допомогти йому вести боротьбу за виживання[4]. Єспер не зміг набрати оптимальну форму, забивши за «Бірмінгем» лише один гол в грі проти «Лінкольн Сіті» в рамках Кубка ліги[5].

У січні 2005 відбувся його перехід в мадридський «Атлетіко» за 2,5 млн фунтів. Невдачі в грі і травми продовжували переслідувати Єспера і тут, тому влітку йому знову довелося змінити клуб — вже втретє за два роки.

Влітку 2005 року Йеспер разом зі своїм напарником по збірній Йон-Даль Томассоном, перейшов до німецького «Штутгарта», який очолював Джованні Трапаттоні. Незважаючи на поставлені високі цілі, клуб міцно засів в середині турнірної таблиці. Невиправдані надії гравців привели до того, що вже на початку наступного року, після 12 нічиїх в 20 зіграних матчах, Гронк'яер та Томассон розкритикували методи роботи Трапаттоні, звинувативши його в небажанні сповідувати атакувальний футбол[6]. Бажаючи показати свою владу над підопічними, перед наступною грою Трапаттоні залишив обох на лавці запасних, але вже наступного дня був звільнений. Після закінчення сезону Томассон та Гронк'яер також покинули «швабів». Єспер, як і передбачалося, повернувся на батьківщину, приєднавшись до «Копенгагена»[7].

Єспер Гронк'яер під час виступів за «Копенгаген». 13 травня 2009 року

Гронк'яер був представлений як гравець чинного чемпіона Данії 23 червня 2006 року[8]. Передбачалося, що Єспер допоможе своєму клубу успішно виступити в черговому розіграші Ліги чемпіонів, але вже в вересні, по ходу зустрічі з «Бенфікою», він отримав травму паху, яка залишила його поза грою на два місяці[9]. Єспер відновився від травми і зміг узяти участь в кубковому матчі проти «Есб'єрга» в листопаді 2006 року. 6 грудня, в домашній грі проти «Селтіка», Йеспер забив свій другий гол в Лізі чемпіонів, і допоміг своєму клубу здобути перемогу з рахунком 3:1.

Наступні два сезони через травми Гронк'яер рідко з'являвся на полі. Особливо позначилися ускладнення після операції на травмованому коліні влітку 2008 року, що залишила його без футболу практично на весь наступний сезон. Лише в січні 2009 року Єспер зміг відновитися від наслідків операції та почати тренуватися з рештою гравців[2]. Незважаючи на те, що Гронк'яер був одним із найстарших гравців «левів», він зміг знову отримав місце в стартовому складі, показуючи при цьому хорошу гру і склавши потужну зв'язку на фланзі із захисником Оскаром Вендтом.

26 травня 2011 року Гронк'яер оголосив про завершення кар'єри по закінченні сезону[10]. До цього його підштовхнули постійні травми. «Я хочу жити без постійного відчуття болю» — заявив гравець[11]. За час виступів за столичний клуб футболіст чотири рази виборював титул чемпіона Данії та одного разу ставав володарем національного кубку.

[14]

Чемпіонат			Ліга		Кубок		Кубок ліги		Континент. змаг.		Всього
Сезон	Клуб	Ліга	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Данія			Ліга		Кубок Данії		Кубок Ліги		Європа		Всього
1995/96	«Ольборг»	Суперліга	29	3			-	-
1996/97			28	1			-	-
1997/98			29	6			-	-
Нідерланди			Ліга		Кубок Нідерландів		Кубок Ліги		Європа		Всього
1998/99	«Аякс»	Ередивізі	25	8	4	2	0	0	4	0	33	10
1999/00			25	3	1	0	0	0	4	0	30	3
2000/01			5	1	0	0	0	0	1	1	6	2
Англія			Ліга		Кубок Англії		Кубок англійської ліги		Європа		Всього
2000/01	«Челсі»	Прем'єр-ліга	14	1	2	2	0	0	0	0	16	3
2001/02			13	0	3	0	0	0	0	0	16	0
2002/03			30	4	5	1	2	0	2	0	39	5
2003/04			31	2	4	0	3	0	10	1	48	3
2004/05	«Бірмінгем Сіті»		16	0	0	0	2	1	0	0	18	1
Іспанія			Ліга		Кубок Іспанії		Кубок іспанської ліги		Європа		Всього
2004/05	«Атлетіко»	Ла Ліга	16	0
Німеччина			Ліга		Кубок Німеччини		Кубок німецької ліги		Європа		Всього
2005/06	«Штутгарт»	Бундесліга	25	0	2	0	1	0	7	0	35	0
Данія			Ліга		Кубок Данії		Кубок Ліги		Європа		Всього
2006/07	«Копенгаген»	Суперліга	21	5	4	0	-	-	6	1	31	6
2007/08			25	3	3	1	-	-	7	1	35	5
2008/09			14	2	0	0	-	-	2	0	16	2
2009/10			29	2	1	0	-	-	12	4	42	6
2010/11			25	4	1	0	-	-	12	2	38	4
Країна	Данія		200	26
	Нідерланди		55	12	7	3	0	0	9	1	69	15
	Англія		104	7	14	3	7	1	12	1	137	12
	Іспанія		16	0
	Німеччина		25	0	2	0	1	0	7	0	35	0
Всього			400	45

• Володар Кубка Нідерландів (1):

«Аякс»: 1998-99

• Чемпіон Данії (4):

«Копенгаген»: 2006-07, 2008-09, 2009-10, 2010-11

• Володар Кубка Данії (1):

«Копенгаген»: 2008-09

• Найкращий молодий футболіст Данії: 1995
• Найкращий гравець чемпіонату Данії: 2007