Єф ван де Віле

Фредегардус Якобус Йозефус «Єф» ван де Віле (нім. Fredegardus Jacobus Josephus «Jef» Van de Wiele; 20 липня 1903, Брюгге — 4 вересня 1979, Брюгге) — фламандський націоналіст пронацистського напрямку, штурмбанфюрер СС.[1]

Єф ван де Віле
неп. Fredegardus Jacobus Josephus Van de Wiele
Народився 20 липня 1903(1903-07-20)
Deurned, Deurned, Північний Брабант, Нідерланди
Помер 4 вересня 1979(1979-09-04) (76 років)
Брюгге, Бельгія
Країна  Бельгія
Національність Фламандець
Діяльність мовознавець, політик
Alma mater Левенський католицький університет (1835—1968)
Членство Devlagd
Посада Гауляйтер
Військове звання Штурмбанфюрер

Біографія

Син мера Дерне. Під час навчання в університеті почав писали романи. В 1936 році здобув ступінь доктора філософії і філології і став викладачем. В тому ж році приєднався до фламандських націоналістів і заснував Німецько-фламандське робітниче товариство (De Vlag), яке відкололось від Фламандського національного союзу. Ван де Віле був палким прихильником «Великогерманської імперії», частиною якої мала стати Фландрія. З початком Другої світової війни бельгійський уряд тимчасово призупинив діяльність De Vlag. Після Бельгійської кампанії товариство відновило свою діяльність і співпрацювало з німецькою адміністрацією. З початком німецько-радянської війни разом із багатьма членами De Vlag вступив у війська СС. В серпні 1944 року, коли союзники вступили в Бельгію, втік в Німеччину і сформував Фламандське земельне керівництво — «уряд у вигнанні райхсгау Фландрія». Після війни пішов у підпілля в Німеччині. В грудні 1945 року бельгійський суд заочно засудив його до страти. В травні 1946 року заарештований і переданий бельгійській владі. В листопаді 1946 року страту замінили на довічне ув'язнення. В 1963 році звільнений. Спочатку працював перекладачем німецької компанії в Бельгії, потім переїхав в Нідерланди. Останні кілька років життя прожив у Бельгії.

Примітки
  1. SPIEGEL, Hans-Jürgen Schlamp, DER. "Gäste des Führers": Hitler und seine Helfer aus Belgien - DER SPIEGEL - Politik. www.spiegel.de (нім.). Процитовано 25 квітня 2020.

Див. також

Література
  • Bernhard R. Kroener, Rolf-Dieter Müller, Hans Umbreit, Das Deutsche Reich und der Zweite Weltkrieg. Organisation und Mobilisierung des deutschen Machtbereichs, Stuttgart 1988, S. 335
  • Paul Huybrechts, Hugo's heilige vuur. De intieme biografie van de jonge Hugo Schiltz, Antwerpen 2009.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.