Ібн Таймія
Ахмад Ібн Таймія (араб. أحمد ابن تيمية), відомий як Ібн Таймія (нар. 22 січня 1263 в Харрані — пом. 26 вересня 1328 в Дамаску) — арабський мусульманський теолог, суфій, правознавець ханбалійського мазгабу, критик нововведень в релігії; його ім'я прийнято пов'язувати із салафізмом.
Ібн Таймія | |
---|---|
![]() | |
Основні відомості | |
Народження |
12 січня 1263 Харан |
Країна: | Мамлюкський султанат |
Альма-матер: | медресе Сукарія |
Конфесія: | іслам, ханбалізм, сунізм, салафізм, суфізм |
Смерть: | 26 вересня 1328 (65 років) |
Дамаск | |
Місце поховання: | Maqabir al-Sufiyyahd |
Праці й досягнення | |
Рід діяльності: | факіг, тафсир, хадисознавство |
Основні інтереси: | теологія |
Значні роботи: | |
Попередники: | Muhammad ibn al-Hasan Saʼighd |
Послідовники: | Ibn Qayyim Al-Jawziyd, Аз-Захабі, Ібн Касір, Ṣafadī, Khalīl ibn Aybakd і Chihab al-Umarid |
![]() | |
![]() |
Викладав у дамаській медресе Ханбалія. Протягом життя через свій релігійний фанатизм і реформаторські прагнення, а також через конфлікти з правителями та їхніми підданими кілька разів потрапляв до ув'язнення. Боровся з «недозволеними нововведеннями», критикував спроби додавання в ісламське богослов'я елементів грецької філософії (фалсафа), раціоналізму каламу, культу «святих» тощо. В питанні опису Бога Ібн Таймія однаково відкидав і заперечення божественних атрибутів, і порівняння Аллаха з його творіннями, і символічно-алегоричне тлумачення священних текстів. У питаннях політики Ібн Таймія виступав за єдність держави і релігії, стверджував про необов'язковість халіфату і визнавав можливість існування одночасно більше одного халіфа. Його творча спадщина налічує близько 500 праць.
Примітки
Посилання
- Бибикова О. П. Таки ад-дин Ахмад ибн Таймийа
- Ибн Теймийя против ашаритов: об Откровении и Разуме. Islamnews.ru. 10 червня 2013. Архів оригіналу за 4 вересня 2013. Процитовано 11 вересня 2013.
- Произведения Ибн Таймийа на сайте al-eman.net (араб.)