Іванківський район (Волинська округа)

Іва́нківський райо́н (раніше Левківський[1]) адміністративно-територіальна одиниця УСРР, що існувала з 1923 по 1930 роки в складі Житомирської (Волинської) округи. Районний центр село Іванків.

Іванківський район
Основні дані
Країна: УСРР
Округа/Область: Волинська (Житомирська) округа
Утворений: 7 березня 1923 року
Ліквідований: 3 вересня 1930 року
Населення: 45 628 (1926)
Населені пункти та ради
Районний центр: с. Іванків
Кількість сільських рад: 25 (1929)
Районна влада

Історія та адміністративний устрій

Район було утворено 7 березня 1923 року як Левківський (з центром у селі Левків) у складі Житомирської округи (згодом — Волинська округа) Волинської губернії УСРР з Барашівської, Вацківської, Вересівської, Городищенської, Кам'янської, Кмитівської, Левківської, Лукської, Млинищенської, Пісківської, Піщанської, Псищенської, Соколово-Гірської, Станишівської, Студеницької, Троковицької, Чесько-Крошенської сільських рад Левківської та Черняхівської волостей колишнього Житомирського повіту.

3 листопада 1923 року в складі району відновлено Російсько-Крошенську сільську раду з центром у селі Російська Крошня.

12 січня 1924 року було передано: Барашівську сільську раду — до складу Троянівського району; Кам'янську, Некрашівську, Піщанську, Троковицьку сільські ради — до складу Черняхівського району.

20 червня 1925 року до складу району включено Антопіль-Боярську, Волосівську, Іванківську, Івницьку, Ліщинську, Ново-Котелянську, Руднє-Грабівську, Старо-Котелянську, Тулинську, Туровецьку сільські ради Андрушівського району, Закусилівську, Коднянську, Пряжівську, Янковецьку сільські ради Коднянського району, утворено Розкопано-Могильську сільську раду з центром у селі Розкопана Могила.

Відповідно до постанов ВУЦВК від 23 вересня 1925 року та Волинського ОВК від 28 вересня 1925 року, проведено реорганізацію району: районний центр перенесено до села Іванків, район перейменовано на Іванківський, до складу Коростишівського району передано Студеницьку та Кмитівську сільські ради, до складу Черняхівського — Вересівську, Городищенську, Русько-Крошенську, Соколово-Гірську, Чесько-Крошенську сільські ради, до складу Троянівського району — Псищенську сільську раду.

8 січня 1929 року в складі району було утворено Коднянську та Котелянську селищні, Калинівську сільську, з центром у селі Калинівка, ради. В складі району існували Коднянська та Котелянська селищні ради (в містечкових частинах поселень) поряд з Коднянською, Ново-Котелянською та Старо-Котелянською сільськими радами[2].

3 вересня 1930 року, відповідно до постанови ВУЦВК, район ліквідовано, територію району розділено між суміжними адміністративно-територіальними утвореннями: Андрушівським (Котелянська селищна та Антопільська, Волосівська, Іванківська, Івницька, Ново-Котелянська, Старо-Котелянська, Старосільська сільські ради), Коростишівським (Руднє-Грабівська, Смолівська та Туровецька сільські ради), Троянівським (Коднянська селищна та Закусилівська, Коднянська, Ліщинська, Лукська, Млинищенська, Розкопано-Могильська, Янковецька сільські ради) районами та Житомирською міською радою (Вацківська, Калинівська, Левківська, Пісківська, Пряжівська та Станишівська сільські ради)[1].

Населення

Відповідно до результатів перепису населення 1926 року, кількість мешканців району становила 45 268, з них за національністю (у відсотках до загальної кількости): українці — 89,4, поляки — 4,9, євреї — 4,7, росіяни — 0,4, німці — 0,2, білоруси — 0,1[3].

Економіка

В часи, так званої, нової економічної політики територію району було віднесено до I району заможності Волинської округи. Ґрунти цього району заможності визначались як чорноземні та темні суглинки[4].

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.