Волинська округа
Воли́нська окру́га (до 15 вересня 1925 року Жито́мирська окру́га[1][2][3]) — адміністративно-територіальна одиниця в УСРР утворена в 1923 році у складі Волинської губернії[4]. Окружний центр — місто Житомир. Налічувала 14 районів. Проіснувала до 14 вересня 1930 року. Протягом 1924–1930 років межі округи кілька разів змінювалися.
Карта Житомирської округи у складі Волинської губернії, 1923
Карта Житомирської округи, адміністративні межі станом на 1 жовтня 1925
На півночі округа межувала з Коростенською, на сході з Київською, на півдні з Бердичівською та з Шепетівською округами на заході.
Склад округи
Утворена 7 березня 1923 року з окружним центром у Житомирі з частини Новоград-Волинського, Житомирського і частини Полонського повіту, в складі 14 районів:[4]
- Городницький — з Городницької і Сербівської волостей Новгород-Волинського повіту.
- Пищевський — з волостей: Пищевської і Жолобенської Новгород-Волинського повіту.
- Новоград-Волинський — з Романовецької, частини Смолдирівської і частини Рогачівської Новгород-Волинського повіту.
- Баранівський — з волостей: частини Смолдирівської, частини Рогачівської і цілої Баранівської Новгород-Волинського повіту.
- Пулинський — з волостей Куринської Новгород-Волинського повіту і частини Пулинської Житомирського повіту.
- Чорняхівський — з частини Пулинської, Чорняхівської і цілої Бежівської волости Житомирського повіту.
- Іванківський (Левківський) — з частини Чорняхівської і цілої Левківської волости Житомирського повіту.
- Троянівський — Троянівської і частини П'ятківської волости Житомирського повіту.
- Чуднівський — з Чуднівської і частини П'ятківськоі волости Житомирського повіту.
- Миропільський — з Миропільської, і Романівської, Полонського повіту.
- Любарський — з Ново-Чарторійської, Красносільскої, Лимарської і Мотовилівської волостей Полонського повіту.
- Янушпольський — з Краснопольскої волости Полонського повіту і Янушпольської і Озадівської волостей Житомирського повіту.
- Коднянський (Солотвинський) — з Коднянської і Солотвинської волостей Житомирського повіту. Ліквідований 17 червня 1925 року[5].
- Андрушівський — з Котелянської і Андрушівської волостей, Житомирського повіту.
21 серпня 1924:[6]
- Деревицька, Глезненська, Ворушковецька, Гизівшинська, Мартинівська і Вишняківська сільради Полонського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
- Вигнанська, Ожарівська і Мшанецька сільради Старо-Констянтинівського району Шепетівської округи перейшли до складу Любарського району.
- Хутір Омецинський Троянівського району перейшов до складу Чуднівського району.
- Сколобівська, Івановицька, Старо-Олександрівська, Бабичівська і Гуто-Юстинівська сільради Черняхівського району перейшли до складу Пулинського району.
- Центр Солотвинського району перенесений з с. Солотвина в м. Кодню, Солотвинський район перейменований на Коднянський район.
- Троковицька, Некрашенська, Пісчанська і Кам'янська сільради Левківського району перейшли до складу Черняхівського району.
- с. Бараші Левківського району перейшло до складу Троянівського району.
- Стовпівська, Красновульська, Волосівська, Колківська, Красносільська і Карповецька сільради Любарського району перейшли до складу Чуднівського району.
- Привитівська і Печанівська сільради Любарського району перейшли до складу Миропільського району.
- колонія Журафіно і колонія Поправка Черняхівського району перейшли до складу Троянівського району.
- село Комарівка Черняхівського району перейшло до складу Фасівського району Коростенської округи.
- колонія Антонівка Пищівського району перейшла до складу Судилківського району Шепетівської округи.
13 березня 1925:[7]
- Радомисельський і Коростишівський райони ліквідованої Малинської округи приєднані до Житомирської округи.
- Ставищенський район Малинської округи розформований з приєднанням:
- Білківської, Забілочанської, Комарівської, Кочерівської, Неграбівської, Поташнянської, Раєвської і Раковицької сільрад до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи;
- Царівської сільради до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи.
- Придубівська сільрада, а також с. 1-й і 2-й Волнянський хутір і колонії Радівка, Тавбівка і Юзефівка Брусилівського району Білоцерківської округи перечислені до складу Коростишівського району, приєднаного до Житомирської округи
- с. Перемижжя, Журавлінка і Костанівська з хутором Салдацьким Коростишівського району перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
- Забілотянська, Котівська і Пилиновицька сільради Потіївського району ліквідованої Малинської округи перечислені до складу Радомисельського району, приєднаного до Житомирської округи.
28 квітня 1925 року в Житомирській окрузі утворені польські Ново-Заводська, Кошелівська і Довбишанська та німецька Андріївська сільради[8].
17 червня 1925:[5]
- Любарський, Янушпольський, Андрушівський (у складі сільрад: Андрушівської, Гардищінської, Гальчинської, Котівської, Нехворощанської, Миньковецької, Павелківської і Криловської) і Чуднівський (у складі сільрад: Серяківської, Бездер, Ставки, Дриглівської, Дітківської, Сербинівської, Дубищинської, Старо-Чуднівської, Ново-Чуднівської, Корочінської, Ольшанської, Княжинської, Тютюнницької, Бабушкінської, М.-Коровинецької, Столпівської, Красновульківської, Красносільської, Колківської, Волосівської і Карповицької) райони Житомирської округи були перечислені до складу Бердичівської округи.
- Коднянський район розформований з віднесенням Ляховецької (без села Роскопана Могила), М. Мошківської, Червонинської і В. Мошківської сільрад до перечислюваного до складу Бердичівської округи Андрушівського району, а Солотвинської, Раєвської, Гальчинецької, Никонівської, Журбинецької, Скаковської і Половецької сільрад до складу Махновського району Бердичівської округи.
- Слободищінська і Швайківська сільради Троянівського району перечислені до складу Махнівського району Бердичівської округи.
- П'ятківська, Пилипівська і Соснівська сільради Троянівського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Шуляйківська і Романківська сільради Миропольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Привитівська і Печанівська сільради Миропольського району перечислені до складу Любарського району, включуваного до Бердичівської округи.
- М.-Татаринівська, Райківська і Голодківська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Махновського району Бердичівської округи.
- В.-Коровинецька, Рачківська і Бейзимівська сільради включуваного до Бердичівської округи Янушпольського району перечислені до складу Чуднівського району, включуваного до Бердичівської округи.
- Грубська сільрада з с. Струцівкою і Яроповицько-Ходорківською скарбовою лісовою дачею розформовуваного Ходорківського району Бердичівської округи перечислені до складу Коростишівського району.
- Кутузівський, Фасівський і Потіївський райони Коростенської округи перечислені до складу Житомирської округи.
23 вересня 1925:[9]
- Фасівський район розформований, з приєднанням території:
- Лісовщинської, Ковалівської і Мусіївської сільрад до складу Ушомирського району, Коростенської округи;
- Буківської, Добринської, Салицької, Селицької, Емілівської і Бражинської сільрад до складу Потіївського району, Житомирської округи;
- Кропів'янської, Гацківської, Турчинської, Ісаківської, Рудно-Фасівської, Фасівської, Кам'яно-Бродської, Краснорічинської, Топорищенської і Коротищенської сільрад до складу Володарського району, Житомирської округи.
- Левківський район ліквідований.
- Утворений новий Іванківський район з центром у містечкові Іванків у складі:
- Вацьківської (без села Газинки), Левківської, Станишевської, Млинищенської, Луцької і Писківської сільрад касованого Левківського району;
- Туровецької, Тулинської, Лещинської, Іванківської, Іваницької, Волосівської, Н-Котельнянської, Антополь-Болярківської, Старо-Котельнянської, Старосільської, Рудно-Грабівської, Івницької і Смолівської сільрад, що входили до складу Андрушівського району, переписаного до складу Бердичівської округи;
- Пражівської, Янковецької, Коднянської, Закусилівської і Розкопано-Могильської сільрад скасованого Коднянського району.
- Суховільська сільрада Городницького району Коростенської округи перейшла до складу Пищевського району.
- Краєщинська сільрада Володарського (Кутузівського) району Житомирської округи перейшла до складу Ушомирського району Коростенської округи.
- Перейшли до складу Миропільського району Чудно-Гутська, Годиська, Садківська, Буратинська, Карвинівська, Станіславівська, Ясногородська і Сульжинівська сільради, що входили до складу Чуднівського району, переписаного до складу Бердичівської округи.
- Районний центр Миропільського району перенесений з містечка Миропілля в місто Романів, Миропільський район перейменований на Романівський.
- Районний центр Пищевського району перенесений з містечка Пищева в містечко Ярунь, Пищевський район перейменований в Ярунський.
Ліквідована 15 вересня 1930 року, райони передані в пряме підпорядкування УСРР[10].
Населення
Згідно з Всесоюзним переписом населення 1926 року в окрузі проживало 690 119 чоловік (49,43 % чоловіків і 50,57 % жінок). З них 142 377 були міськими, а 547 742 сільськими жителями.
Національний склад
За етнічним складом 66,8 % населення були українці, 12,6 % поляки, 9,5 % євреї, 7,3 % німці, 2,9 % росіяни, інші національності загалом 0,9 %.
Національний склад районів та міст Житомирської округи за переписом 1926 р.[11]
| № | місто/район | населення | українці | % | росіяни | % | євреї | % | поляки | % | німці | % |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | м. Житомир | 76597 | 28469 | 37,2 % | 10530 | 13,7 % | 30001 | 39,2 % | 5653 | 7,4 % | 713 | 0,9 % |
| 2 | Баранівський район | 44341 | 33370 | 75,3 % | 264 | 0,6 % | 3770 | 8,5 % | 5730 | 12,9 % | 1017 | 2,3 % |
| 3 | м. Баранівка | 5367 | 3395 | 63,3 % | 85 | 1,6 % | 1602 | 29,8 % | 187 | 3,5 % | 42 | 0,8 % |
| 4 | Баранівський район (села) | 38974 | 29975 | 76,9 % | 179 | 0,5 % | 2168 | 5,6 % | 5543 | 14,2 % | 975 | 2,5 % |
| 5 | Володарський район | 48607 | 31555 | 64,9 % | 347 | 0,7 % | 2615 | 5,4 % | 5362 | 11,0 % | 8386 | 17,3 % |
| 6 | м. Кутузов-Володарський | 4015 | 1768 | 44,0 % | 23 | 0,6 % | 2068 | 51,5 % | 35 | 0,9 % | 111 | 2,8 % |
| 7 | Володарський район (села) | 44592 | 29787 | 66,8 % | 324 | 0,7 % | 547 | 1,2 % | 5327 | 11,9 % | 8275 | 18,6 % |
| 8 | Іванківський район | 45268 | 40490 | 89,4 % | 165 | 0,4 % | 2111 | 4,7 % | 2226 | 4,9 % | 109 | 0,2 % |
| 9 | м. Котельня | 3365 | 2236 | 66,4 % | 17 | 0,5 % | 896 | 26,6 % | 194 | 5,8 % | 0 | 0,0 % |
| 10 | Іванківський район (села) | 41903 | 38254 | 91,3 % | 148 | 0,4 % | 1215 | 2,9 % | 2032 | 4,8 % | 109 | 0,3 % |
| 11 | Коростишівський район | 41486 | 35115 | 84,6 % | 945 | 2,3 % | 3092 | 7,5 % | 1867 | 4,5 % | 355 | 0,9 % |
| 12 | м. Коростишів | 8092 | 4551 | 56,2 % | 110 | 1,4 % | 3017 | 37,3 % | 209 | 2,6 % | 139 | 1,7 % |
| 13 | Коростишівський район (села) | 33394 | 30564 | 91,5 % | 835 | 2,5 % | 75 | 0,2 % | 1658 | 5,0 % | 216 | 0,6 % |
| 14 | Мархлевський район | 40904 | 7734 | 18,9 % | 145 | 0,4 % | 1016 | 2,5 % | 28332 | 69,3 % | 3575 | 8,7 % |
| 15 | Новоград-Волинський район | 63084 | 37265 | 59,1 % | 2030 | 3,2 % | 7016 | 11,1 % | 8269 | 13,1 % | 8129 | 12,9 % |
| 16 | м. Новоград-Волинський | 14897 | 5773 | 38,8 % | 1007 | 6,8 % | 6553 | 44,0 % | 722 | 4,8 % | 670 | 4,5 % |
| 17 | Новоград-Волинський район (села) | 48187 | 31492 | 65,4 % | 1023 | 2,1 % | 463 | 1,0 % | 7547 | 15,7 % | 7459 | 15,5 % |
| 18 | Потіївський район | 41898 | 35938 | 85,8 % | 584 | 1,4 % | 420 | 1,0 % | 3400 | 8,1 % | 1263 | 3,0 % |
| 19 | Пулинський район | 59533 | 30608 | 51,4 % | 1878 | 3,2 % | 2209 | 3,7 % | 7728 | 13,0 % | 15906 | 26,7 % |
| 20 | м. Пулини | 3367 | 2059 | 61,2 % | 29 | 0,9 % | 1056 | 31,4 % | 61 | 1,8 % | 142 | 4,2 % |
| 21 | м. Соколів | 742 | 6 | 0,8 % | 13 | 1,8 % | 455 | 61,3 % | 2 | 0,3 % | 260 | 35,0 % |
| 22 | Пулинський район (села) | 55424 | 28543 | 51,5 % | 1836 | 3,3 % | 698 | 1,3 % | 7665 | 13,8 % | 15504 | 28,0 % |
| 23 | Радомишльський район | 59424 | 50227 | 84,5 % | 565 | 1,0 % | 4781 | 8,0 % | 2403 | 4,0 % | 1272 | 2,1 % |
| 24 | м. Радомишль | 12933 | 7337 | 56,7 % | 475 | 3,7 % | 4637 | 35,9 % | 166 | 1,3 % | 229 | 1,8 % |
| 25 | Радомишльський район (села) | 46491 | 42890 | 92,3 % | 90 | 0,2 % | 144 | 0,3 % | 2237 | 4,8 % | 1043 | 2,2 % |
| 26 | Романівський район | 43330 | 29525 | 68,1 % | 693 | 1,6 % | 4361 | 10,1 % | 5124 | 11,8 % | 3177 | 7,3 % |
| 27 | м. Романів | 7559 | 4060 | 53,7 % | 175 | 2,3 % | 2672 | 35,3 % | 555 | 7,3 % | 19 | 0,3 % |
| 28 | Романівський район (села) | 35771 | 25465 | 71,2 % | 518 | 1,4 % | 1689 | 4,7 % | 4569 | 12,8 % | 3158 | 8,8 % |
| 29 | Троянівський район | 38665 | 28798 | 74,5 % | 774 | 2,0 % | 1076 | 2,8 % | 6546 | 16,9 % | 1338 | 3,5 % |
| 30 | Черняхівський район | 51243 | 41559 | 81,1 % | 629 | 1,2 % | 2335 | 4,6 % | 1616 | 3,2 % | 3167 | 6,2 % |
| 31 | м. Черняхів | 5524 | 3430 | 62,1 % | 55 | 1,0 % | 1898 | 34,4 % | 19 | 0,3 % | 56 | 1,0 % |
| 32 | Черняхівський район (села) | 45719 | 38129 | 83,4 % | 574 | 1,3 % | 437 | 1,0 % | 1597 | 3,5 % | 3111 | 6,8 % |
| 33 | Ярунський район | 36076 | 30610 | 84,8 % | 240 | 0,7 % | 786 | 2,2 % | 2371 | 6,6 % | 1887 | 5,2 % |
Мовний склад
Рідна мова населення Житомирської округи за переписом 1926 року[11]
| населення | українська | російська | інша | |
|---|---|---|---|---|
| м. Житомир | 76 597 | 33,9 | 26,1 | 40,0 |
| Баранівський район | 44 341 | 80,1 | 0,7 | 19,1 |
| Володарський район | 48 607 | 71,9 | 0,9 | 27,2 |
| Іванківський район | 45 268 | 92,9 | 0,5 | 6,6 |
| Коростишівський район | 41 486 | 85,5 | 2,4 | 12,1 |
| Мархлівський район | 40 904 | 54,7 | 0,5 | 44,9 |
| Новоград-Волинський район | 63 084 | 67,1 | 4,2 | 28,7 |
| Потіївський район | 41 898 | 90,7 | 1,5 | 7,8 |
| Пулинський район | 59 533 | 60,8 | 3,3 | 35,9 |
| Радомисльський район | 59 424 | 87,0 | 1,4 | 11,6 |
| Романівський район | 43 330 | 72,4 | 1,9 | 25,7 |
| Троянівський район | 38 665 | 85,1 | 2,1 | 12,8 |
| Черняхівський район | 51 243 | 82,7 | 1,3 | 16,0 |
| Ярунський район | 36 076 | 88,0 | 0,8 | 11,2 |
| Житомирська округа | 690 456 | 72,8 | 4,5 | 22,7 |
Керівники округи
- Відповідальні секретарі окружного комітету КП(б)У:
- Бегайло Роман Олександрович (1924—1925),
- Тарабрин (1925),
- Доненко Микола Юхимович (1925—1928),
- Левицький Михайло Васильович (1928—1930).
- Голови окружного виконавчого комітету:
- Коваленко (1923—1924),
- Табаков З. (1924—1925),
- Сумцов М. М. (1925—1927),
- Бега Федот Федотович (1927—1928),
- Тернопольченко Михайло Дмитрович (1928),
- Нефоросний Олексій Іванович (1928—1930)
Примітки
- Перейменування округи. У зв'язку з переведенням районування Волині, Президією ВУЦВК'у ухвалено перейменувати Житомирську округу на Волинську з залишенням окружного центра у місті Житомирі // Вісти ВУЦВК: газета. — Харків, 1925 (революції VIII). — № 211 (1500). — 16 вересня. — C. 5.
- Перейменування Житомирської округи. За постановою президії Всеукраїнського Центрального Виконавчого Комітету, Житомірську округу перейменовано на Волинську. Округове місто зберігає свою попередню назву «Житомір». Окрвиконком видав з цього привода відповідного наказа // Радянська Волинь: газета. — Житомир, 1925. — Ч. 225 (350). — 4 жовтня. — С. 1.
- В Енциклопедії історії України помилково — з 1926 року
- Постанова ВУЦВК № 306 від 7 березня 1923 «Про адміністративно-територіяльний поділ Волині»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 270 від 17 червня 1925 «Про адміністраційно-територіяльне переконструювання Бердичівської й суміжних з нею округ Київщини, Волині й Поділля»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 220 від 21 серпня 1924 «Про зміни в адміністраційно-територіяльному поділі Волині»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 96 від 13 березня 1925 «Про точний розподіл території зліквідованої Малинської Округи на Київщині між Київщиною і Волинню»
- Постанова ВУЦВК № 394 від 28 квітня 1925 року «Про відокремлення національних сільрад на Волині»
- Постанова ВУЦВК та РНК від 23 вересня 1925 року «Про зміни в адміністративно-територіальному поділі Житомирської та Коростенської округ»
- Постанова ВУЦВК і РНК УСРР № 225 від 2 вересня 1930 «Про ліквідацію округ та перехід на двоступневу систему управління»
- Всесоюзная перепись населения 1926 года. М.: Издание ЦСУ Союза ССР, 1928-29
Література
- Матеріали до опису округ УСРР. Статистичні характеристики. Волинська округа. Харків, 1926.
Посилання
- Демоскоп(рос.)
- Верменич Я. В. Волинська округа Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — Київ : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.