Івановська Євдокія Семенівна

Народилася у 1855 році у селі Соковнино Чернського повіту Тульскої губернії (нині Плавського району Тульскої області) у сім'ї православного священника. Окрім Євдокії у сім'ї виховувалися сестри Парасковія та Олександра, брати — Василь, Іван та Петро.

Вона закінчила Тульське духовне училище та навчалася на Луб'янских вищих курсах у Москві.

На весні 1876 року вона була заарештована й залучена до дізнання за справою щодо революційної пропаганди у Москві та Вологодській губернії (справа Аліхана Ардасенова, Валеріана Балмашова та інших). Під час обшуку було знайдено зброю, заборонені видання й підроблені паспорти. Знаходилась під вартою рік і десять місяців, після чого її звільнили на поруки. За Височайшим повелінням 7 лютого 1879 року її справа була вирішена в адміністративному порядку з висилкою до однієї з північно-східних губерній під нагляд поліції.

Розшукувалася поліцією. 7 березня 1879 року арештована у Москві при обшуку на квартирі О. І. Макова, але була взята на поруки його дружиною.

Вислана в Олонецьку губернію під гласний нагляд поліції. 29 серпня 1879 року поселена у місті Повенець.

1880 року переведена до Костроми, де до 1883 року жила під наглядом поліції . Після зняття нагляду переїхала до Нижнього Новгороду.

У січні 1886 року у Нижньому Новгороді Євдокія Івановська вийшла заміж за Володимира Галактіоновича Короленка.

У період з 1895 по 1900 роки жила у Санкт-Петербурзі. З 1900 року мешкала у Полтаві.

Померла у 1940 році у Полтаві.

Чоловік:

• Короленко Володимир Галактіонович.

Дочки:

• Софія (28.10.(9.11.)1886—16.07.1957) — за професією вчителька, працювала у сільській школі. З 1905 року прийняла на себе обов'язки помічника й секретаря свого батька — письменника В. Г. Короленка. Ініціатор створення й беззмінний керівник Літературно--меморіального музею В. Г. Короленка у Полтаві.
• Наталія (1.08.1888—1950) — літературознавиця, редакторка творів В. Г. Короленка. Дружина Констянтина Івановича Ляховича (1885—16.04.1921) — соціал-демократа, лідера полтавських меньшовиків. У них була дочка Софія (народилася у Тулузі 5(18) липня 1914 року).[1] Померла у Москві.
• Олена (10.01.1892—1893)
• Ольга (5.09.1895—29.05.1896)

• Василь Семенович Івановський
• Парасковія Семенівна Івановська (за чоловіком Волошенко) — народилася у 1852, померла у 1935 році
• Олександра Семенівна Івановська (за чоловіком Малишева) — народилася у 1851, померла у 1917 році.[2]
• Івановський Іван Семенович (народ. близько 1859 року) — вихованець Белевської духовної семінарії. Залучався до дізнання у лютому 1876 року по звинуваченню в участі в антиурядовому гуртку для пропаганди у народі: поширював серед семінаристів заборонені видання. Виключений з семінарії, близько двох років перебував у Тульській тюрмі. За височайшим повелінням 17 липня 1877 року справа по ньому вирішена в адміністративному порядку з установою за ним негласного нагляду.
• Івановський Петро Семенович (народ. близько 1863 року) — навчався на дому у брата Василя, а після його арешту перейшов на квартиру Євдокії Семенівни Івановської, де і був заарештований у віці 13 років. Залучався до дізнання у лютому 1876 року у Москві по звинуваченню в участі в антиурядовому гуртку для пропаганди у народі. Звільнений через три тижні. За Височайшим повелінням 17 липня 1877 року справа по ньому була припинена.

• Ивановская Евдокия Семеновна // Деятели революционного движения в России: в 5 т.[1] / под ред. Ф. Я. Кона и др. — М. : Всесоюзное общество политических каторжан и ссыльнопоселенцев, 1927—1934.

1. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | Ивановская (Малышева) Александра Семеновна ; Ивановская (Короленко) Евдокия Семеновна. elib.shpl.ru. Процитовано 26 березня 2020.