Іван Ненов

Іван Ненов
Иван Ненов
При народженні	Иван Василев Ненов
Народження	17 травня 1902[1][2][…]; Софія, Болгарія
Смерть	4 вересня 1997[1] (95 років)
	Софія, Болгарія
Країна	Болгарія
Жанр	Ню
Навчання	Національна художня академія Болгарії
Діяльність	художник
Напрямок	живопис
Вчитель	Нікола Марінов

Іван Ненов (болг. Иван Василев Ненов; 17 травня 1902, Софія, Болгарія — 4 вересня 1997, Софія, Болгарія) — болгарський станковий живописець (надавав перевагу масляній і темперній техніці), мозаїст, кераміст XX століття. Як мистецтвознавець, публікував дослідні тексти. Відомий своїми портретами, картинами, що зображають оголених жінок, часто на тлі відкритого простору: на морському березі, в отворі балконного отвору [3] . Починаючи з ранніх студентських робіт демонстрував найвищу мальовничу культуру, витонченість колориту, вільне володіння малюнком людської фігури [4] .

Біографія

Іван Нонев народився 17 травня 1902 року. У 1925 закінчив Академію мистецтв у Софії по класу живопису, в майстерні професора Ніколи Марінова. Вступив до Товариства нових художників [5] .

На початку 1944 на його студію в Софії впала бомба. Майстерня вигоріла дотла. Вогонь знищив близько ста творів, створених з 20-х рр.[6]

У 50-ті, до всіх бід додалася нова: художник був репресований «за формалізм» (те ж саме, втім, сталося і з більшістю незалежно мислячих, орієнтованих на європейський рівень живопису художників того покоління). Тоді ж Ненов відкрив для себе чисто художні, декоративні властивості кераміки, не пов'язані з утилітарною її функцією [7] . Після звільнення з Національної академії образотворчих мистецтв і заборони на професію живописця (ні виставляти, ні продавати свої роботи йому було не можна), освоїв професію гончара і скульптора в жанрі малої пластики: теракота, шамот, глазур.

На відміну від ряду менш стійких колег, Іван Ненов не йшов компроміс. Вимушено залишаючись в ізоляції, він розумів, наскільки висока ціна свободи для художника, і готовий був платити цю ціну [8].

Творчість

Стилістично багато з характерних для Ненова робіт складені, як шаради, з низки відсилань до історії сучасного мистецтва. Пластичний розвиток художника йшов паралельно з пікассовськими неокласицистськими речами, з метафізичним живописом Джорджо де Кіріко [9], з досвідом деяких сюрреалістів: Далі, Тангі; деякою мірою, з експериментами Стржемінського (але без ухиляння у безпредметність).

Своєрідною візитівкою Івана Ненова стали його полотна з жінками перед дзеркалом і / або біля балкона з краєвидом на море в Созополі [10]. Роботи виконані в особливій, розробленій Неновим техніці, чи доступній для наслідування [11]. Сильно висвітлений, благородно стриманий колорит привносить в картини світлоносну просторовість.

Зображення в мережі

Жінка перед дзеркалом, 1930-і роки. Олія. Приватна колекція
Сіньйора Россі, 1936.^{[недоступне посилання з серпня 2019]} Олія^{[недоступне посилання з серпня 2019]} ^{[недоступне посилання з серпня 2019]} Міська галерея мистецтв Софії (болг.)

Література

Клинчаров, Евгени; Ненов, Иван. Разговори с Иван Ненов: Мисли на художника за изкуството — ARS Millenniums, 2001. — 200 с. — ISBN 9549086631.
Марков, Константин, „Форма и пространство в творчеството на Иван Ненов“, в Известия на Исторически музей, Кюстендил, т.XVI, Велико Търново, 2010 г., с.381 – 388.

Посилання

Artnet.com
Arcadja.com
Иван Ненов: „Моделите ми бяха все от живота...“ (последното интервю преди смъртта му), сп. „Европа 2001“, брой 3/1997
Картини: „Пейзаж“ (1920-те), „На село“ (1920-те), „Портрет на момиче“ (1928), „Ваза с лалета“ (1950-те) „Утринен полъх“ (1970), „След плажа“ (1975)^{[недоступне посилання з серпня 2019]}„Момичета край морето“
Произведения на Иван Ненов в галерия Ценности
Произведения на Иван Ненов в галерия Виктория
Репродукции на шест картини на Иван Ненов
Мила Вачева, Светлите картини на Иван Ненов, в-к „24 часа“, 26 април 2012
Момчето пред прозореца^{[недоступне посилання з серпня 2019]} филм на Владимир Ангелов за Иван Ненов

Примітки

Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563
The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166
Ненов архітектонічно вибудовує поетику і пластичну конструкцію предметів та фігур у просторі, звертаючись до почуття зв'язку природи ілюдини: Николова, Станислава (22 травня 2012). Пластичният свят на Иван Ненов / 110 години от рождението на големия български художник (болг.). Zarzala. Процитовано 2 червня 2015.
Иван Ненов - крайният модернист (болг.). Dnevnik.bg. Процитовано 2 червня 2015.
Входили до Товариства нових художників крім інших живописці Бенч Обрешков, Кирил Цонев, Олександр Жендов, Стоян Сотіров. Головував скульптор Іван Фунев.
В цьому відношенні, Ненов був, на жаль, не самотній: подібна доля в 1944 спіткала майстерню і весь корпус робіт живописця Обрешкова ; те саме сталося і з софійським ательє аквареліста Штиркелова.
Антропоморфний посудину, 1972. Шамот, глазур Колекція «Боян Радев»
Данаилов, Георги (1992). ЗА ИВАН НЕНОВ С ПОКЛОН (болг.). СЛОВОТО. Процитовано 29 липня 2016.
Русев, Светлин. Иван Ненов (1902-1997) (болг.). ArtPrice.bg. Процитовано 3 червня 2015.
Як художник-мислитель, що не піддавався імпульсивним пориванням, академік Іван Ненов спочатку пропрацьовував концепцію для серій своїх картин, і писав їх довго, сумлінно промальовуючи структуру композиції; звертаючись до живої моделі, скоріш, як до анатомічного довідника… (згадує галерист Олександр Апостолов, що близько знав Ненова): Вачева, Мила (26 квітня 2012). Светлите картини на Иван Ненов (болг.). «24 Часа». Процитовано 2 червня 2015.
Етапи порятунку реставраторами / фото ( 1 Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine. Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine. , 2 , 3 , 4 , 5 , 6 , 7 ) картини Івана Ненова «Материнство» постраждала від рук вандалів.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_[http://data.bnf.fr/ark:/12148/cb15079860j_Ідентифікатор_BNF]:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-1] Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
d:Track:Q19938912 d:Track:Q54837 d:Track:Q193563

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q48204_citetype_Q166118"_data-entity-id="Q10855166">The_Fine_Art_Archive<span_class="wef_low_priority_links">_—_2003.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q10855166]]</div>-2] The Fine Art Archive — 2003.
d:Track:Q10855166

[3] Ненов архітектонічно вибудовує поетику і пластичну конструкцію предметів та фігур у просторі, звертаючись до почуття зв'язку природи ілюдини: Николова, Станислава (22 травня 2012). Пластичният свят на Иван Ненов / 110 години от рождението на големия български художник (болг.). Zarzala. Процитовано 2 червня 2015.

[4] Иван Ненов - крайният модернист (болг.). Dnevnik.bg. Процитовано 2 червня 2015.

[5] Входили до Товариства нових художників крім інших живописці Бенч Обрешков, Кирил Цонев, Олександр Жендов, Стоян Сотіров. Головував скульптор Іван Фунев.

[6] В цьому відношенні, Ненов був, на жаль, не самотній: подібна доля в 1944 спіткала майстерню і весь корпус робіт живописця Обрешкова ; те саме сталося і з софійським ательє аквареліста Штиркелова.

[7] Антропоморфний посудину, 1972. Шамот, глазур Колекція «Боян Радев»

[8] Данаилов, Георги (1992). ЗА ИВАН НЕНОВ С ПОКЛОН (болг.). СЛОВОТО. Процитовано 29 липня 2016.

[9] Русев, Светлин. Иван Ненов (1902-1997) (болг.). ArtPrice.bg. Процитовано 3 червня 2015.

[10] Як художник-мислитель, що не піддавався імпульсивним пориванням, академік Іван Ненов спочатку пропрацьовував концепцію для серій своїх картин, і писав їх довго, сумлінно промальовуючи структуру композиції; звертаючись до живої моделі, скоріш, як до анатомічного довідника… (згадує галерист Олександр Апостолов, що близько знав Ненова): Вачева, Мила (26 квітня 2012). Светлите картини на Иван Ненов (болг.). «24 Часа». Процитовано 2 червня 2015.

[11] Етапи порятунку реставраторами / фото ( 1 Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine. Архівовано 30 травня 2015 у Wayback Machine. , 2 , 3 , 4 , 5 , 6 , 7 ) картини Івана Ненова «Материнство» постраждала від рук вандалів.