Іво Войнович

Іво Войнович (серб. Иво Војновић/Ivo Vojnović; 9 жовтня 1857, Дубровник — 30 серпня 1929, Белград) — сербський письменник.

Іво Войнович
Народився	9 жовтня 1857(1857-10-09)[1][2][…] Дубровник, Австрійська імперія[3]
Помер	30 серпня 1929(1929-08-30)[3][2][…] (71 рік) Белград, Королівство Югославія[3]
Країна	Австрійська імперія  Землі корони Святого Стефана  Королівство Сербів, Хорватів і Словенців
Національність	Хорвати
Діяльність	письменник, драматург, поет
Alma mater	Загребський університет і Загребська класична гімназія
Знання мов	сербохорватська[2], хорватська і сербська
Членство	Сербська академія наук і мистецтв
Титул	граф і граф
Батько	Konstantin Vojnovićd
Брати, сестри	Lujo Vojnovićd
IMDb	ID 0901276
Медіафайли у Вікісховищі

Будинок, де народився Іво Войнович

Народився в аристократичній родині. У 1880 році закінчив юридичний факультет університету в Загребі. Почав друкуватися у 1880-х роках. У 1907—11 роках — літературний керівник театру у Загребі. Найкращі драми Войновича — «Буря рівнодення» (1895) із життя далматинських рибалок і «Дубровницька трилогія» (1902), в якій показано розкладання дубровницької аристократії. Творчість Войновича пройнята ідеями об'єднання сербів, хорватів, словенців. Реалізму Войновича не чужі елементи символізму та експресіонізму. У п'єсах 1910—20-х років переважали релігійні мотиви.

Твори:

• Сабрана дела, кн. 1—3, Београд, 1939—41;
• у російському перекладі — Буря равноденствия (Эквиноццио), М., 1955.