Ізоамілацетат

Безбарвна рідина з різким фруктовим запахом, що нагадує запах груш.

Температура плавлення — 78,5 °C;

Температура кипіння 142 °C;

Густина d204 0,8719;

Показник заломлення n20D 1,4053;

Тиск насиченої пари 733,3 Па (20 °C);

Гранична консистенція запаху 6·10⁻⁷ г/л;

Динамічна в'язкість 0,872 мПа·с (21,1 °C);

Дипольний момент 6,07·10⁻³⁰ Кл·м (бензол, 22 °C);

Теплоємність 250,27 кДж/моль (20 °C);

Поверхневий натяг 0,0246 Н/м (21,1 °C);

Діелектрична проникність 4,63 (30 °C);

Розчинність в воді ~ 2% (25 °C).

Утворює азеотропну суміш з водою (63,7% ізоамілацетата, t_кип 93,6 °C).

Міститься в деяких фруктах

Отримують етерифікацією оцтової кислоти ізоаміловим спиртом:

${\displaystyle \mathrm {CH_{3}COOH+HOC_{5}H_{11}\rightarrow CH_{3}COOC_{5}H_{11}+H_{2}O} }$.

Застосовують як розчинник в лакофарбової, шкіряній та інших галузях промисловості, у виробництві кіноплівки, целулоїду, а також в харчовій промисловості (раніше був відомий як «грушева есенція») у виробництві фруктових вод, карамелі та ін.

Доза речовини що викликає загибель 50% піддослідних тварин ЛД₅₀> 5 г/кг (кролики, перорально; кролики, при нанесенні на шкіру); погано впливає на центральну нервову систему. Гранично допустима концентрація ГДК 100 мг/м³ в повітрі робочої зони;

Температура спалаху 36 °C;

Температура самозаймання 430 °C;

Концентраційні межі запалення 0,2-4,4%;

Температурні межі займання 3-57 ° С.

• Хейфиц Л. А., Дашунин В. М. Душистые вещества и другие продукты для парфюмерии. — М.: Химия, 1994. — 256 с. ISBN 5-7245-0967-9