Ізяславська волость

Ізяславська волость (до 1910 року-Заславська волость) — адміністративно-територіальна одиниця Ізяславського повіту Волинської губернії з центром у повітовому місті Ізяслав.

Наприкінці ХІХ ст. до складу волості відійшла частина поселень ліквідованої Ріпківської волості (Зубарі, Ріпки).

Станом на 1886 рік складалася з 16 поселень, 12 сільських громад. Населення — 8973 особи (4417 чоловічої статі та 4456 — жіночої), 1169 дворових господарств[1].

Поселення волості:

• (волосне правління у місті Ізяслав. За 2 версти - ливарно-механічний завод Лобози. За 2 версти - вапняковий та черепичний заводи Геленів)
• Білеве — колишнє власницьке село, 658 осіб, 93 двори, православна церква, постоялий будинок.
• Васьківці — колишнє власницьке село при річці Горинь, 577 осіб, 105 дворів, правосланва церква, школа, 2 постоялих будинки.
• Клембівка — колишнє власницьке село при річці Горинь, 500 осіб, 71 двір, православна церква, постоялий будинок, водяний млин, цегельний та винокурний заводи.
• Лютерка — колишнє державне село при річці, 261 особа, 38 дворів, постоялий будинок, пивоварний завод.
• Михлі — колишнє власницьке село річці Горинь, 718 осіб, 125 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 5 лавок, водяний млин, дистилярний, пивоварний, винокурний заводи, паперова фабрика.
• Мокрець — колишнє власницьке село, 434 особи, 72 двори, православна церква, школа, 2 постоялих будинки, кузня.
• Припутні — колишнє власницьке село при річці Понорна, 580 осіб, 78 дворів, православна церква, постоялий будинок, кузня.
• Путрини — колишнє власницьке село річці Горинь, 601 особа, 103 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки.
• Сошне — колишнє власницьке село річці Сошенка, 569 осіб, 96 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, водяний млин.