Ізяслав Інгварович

Ізясла́в І́нгварович (? — 31 травня 1223) — останній князь дорогобузький (1220—1223)[1]. Представник дому Волинських Мономаховичів із династії Рюриковичів. Син луцького князя Інгвара Ярославича[1]. Разом з троюрідним братом Данилом Романовичем та дядьком Мстиславом Німим брав участь у битві на Калці, де й загинув[2]. Нащадків не залишив. Після його смерті Дорогобузьке князівство увійшло до складу Володимирського.

Ізяслав Інгварович
Князь Дорогобузький
1220 — 31 травня 1223
Попередник: Всеволод Ярославич
Наступник: відсутній
 
Народження: невідомо
Смерть: 31 травня 1223(1223-05-31)
р. Калка, Половецький степ
Рід: Ізяславичі Волинські
Батько: Інгвар Ярославич

Дослідження останків

За легендою останки Ізяслава Інгваревича зберігалися у підземеллях Луцька. Розкопки замкового храму в середині 1980-х років виявили за апсидою церкви серед інших залишків князівську гробницю зі скелетом, якому наконечником татарської стріли прострелено череп[3].

2018 року Святослав Шеломенців-Терський, професор історії у Львівській політехніці, припустив, що цей скелет міг належати князю Ізяславу Інгваровичу[4]. В ДНК останків була виявлена Y-хромосомна гаплогрупа R1a1a1b1a1a1c1-M458>L1029 і мітохондріальна гаплогруппа H7. Проте Y-хромосомна гаплогрупа не збіглася з жодною із гаплогруп відомих Рюриковичів і майже не зустрічається у Скандинавії[5].

Примітки
  1. Войтович 2000.
  2. ПСРЛ, Т. 1, Стб. 509; Т. 7, С. 132; Т. 10, С. 92.
  3. Підземелля в Луцьку
  4. Україна. Повернення своєї історії // YouTube.
  5. Margaryan 2019.

Бібліографія

Джерела

Монографії

Статті

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.