Іларіон (Григорович)
Єпископ Іларіон (Григорович; 20(30) грудня 1696, Сосниця — 3(14) грудня 1759, Москва) — український релігійний діяч, духовний педагог. Єпископ Російської православної церкви, єпископ Крутицький (Сарський і Подонський) РПЦ.
| Іларіон | |
|---|---|
| Народився |
30 грудня 1696 Сосниця, Чернігівський полк, Гетьманщина, Московське царство |
| Помер |
14 грудня 1759 (62 роки) Москва, Російська імперія |
| Діяльність | священник |
| Посада | єпископ |
| Конфесія | православ'я |
Прославлений в лику святих Тульської єпархії Російської православної церкви.
Біографія
Народився 20 грудня 1696 в місті Сосниці (нині Сосницький район Чернігівської області).
Закінчив Київську духовну академію. У 1721 році пострижений у чернецтво в Київському Братському монастирі і призначений вчителем у Київській академії.
З академії перейшов в Харківський колегіум викладачем і проповідником. В 1726 був префектом Харківського колегіуму.
У 1733 році возведений в сан архімандрита і призначений настоятелем Святогірського монастиря Бєлгородської єпархії, звідки переведений в Нікольський монастир міста Бєлгорода.
Еміграція в Московію
У 1740 році переміщений в монастир Сави Сторожевського (Московська єпархія).
У 1743 році переведений до Московського Чудова монастиря.
З 17 грудня 1744 — архімандрит Воскресенського Ново-Ієрусалимського монастиря.
З 15 березня 1748 — член Св. Синоду.
Брав участь у виправленні слов'янської Біблії.
22 травня 1748 хіротонізований на єпископа Крутицького.
Єпископ Іларіон 12 років керував Крутицькою єпархією і вважався одним з найчудовіших архіпастирів за всі роки, що передували його святительству на Крутицях.
З 14 червня 1754 по 25 січня 1758 тимчасово керував Московською єпархією.
Помер 3 грудня 1760 року. Похований в усипальниці, під боковим храмом колишнього Крутицького архієрейського будинку.
Твори
- Слово в неделю шестую по Пасхе. М., 1742.
- Слово на новый год. М., 1747.
- Слово на тезоименитство имп. Елизаветы Петровны. М., 1748.