Ілуксте

І́луксте (латис. Ilūkste, нім. Illuxt) — місто на південному сході Латвії. Адміністративно входить до складу Даугавпілського району.

Ілуксте
Католицька церква

Герб
Ілуксте
55°58′40″ пн. ш. 26°17′51″ сх. д.
Країна Латвія
Регіон Семигалія
Край Ілукстський край
Перша згадка 1251
Площа
 • Загалом 9 км²
Висота 100 м
Населення (2016)[1]
 • Загалом 2638 ос.
 • Густота 293,1 осіб/км²
Часовий пояс EET (UTC+2)
 • Літній час EEST (UTC+3)
Сайт www.ilukste.lv
Ілуксте на Вікісховищі

Назва

Географія

Розташоване на південному сході країни, на обох берегах річки Ілуксте, за декілька кілометрів від Західної Двіни.

Історія

Ілуксте вперше згадується близько 1550 року як містечко на землях Шлоссбергського маєтку графів Зібергів. Ремісничо-торгове містечко було засноване на правому березі річки Лукшта (Лукста, нині Ілуксте), від якої містечко дістало свою назву. До 1795 року Ілуксте входило до складу Курляндського герцогства, васальної держави Речі Посполитої. Перший навчальний заклад в містечку — латинська школа — відкрита в 1596 році. У 1754-1769 роках єзуїтами була побудована нова католицька церква в стилі бароко, яка до руйнування в Першій світовій війні була одним з найбільших католицьких храмів Балтії. З 1795 року Ілуксте є центром Ілукстського повіту Курляндської губернії Росії.

У роки Першої світової війни в 1915 році сильно постраждав від військових дій при обороні Даугавпілса, 10 жовтня 1915 року залишений Російською армією після вуличних боїв з німецькими військами, фронт встановився східніше Ілукста і позиційно простояв в 1915-1918 роках. В ході військових дій була зруйнована католицька церква, монастир і житлові будинки. У 1917 році містечку присвоєний статус міста.

Після утворення Латвійської Республіки місто було перейменоване в Ілуксте. У 1-й республіці був повітовим містом, центром Ілукстського повіту. У червні 1941 року зайнятий німецькими військами, в липні 1944 року звільнений. З 1 січня 1950 року був центром Ілукстського району. Після укріплення районів 18 грудня 1962 року[2] увійшов до складу Даугавпілського району. У 2003 році під час латвійської адміністративно-територіальної реформи у складі Даугавпілського району був утворений Ілукстський край з центром в Ілуксте.

Населення

Напередодні Першої світової війни в Ілуксте жили понад 4 тисячі осіб. На 1 липня 2009 року населення становить 2 829 осіб, з них: латиші — 55 %, росіяни — 22 %, поляки — 15 %, білоруси — 3 %, інші — 5 %[3].

Інфраструктура

У місті є автобусна станція, дві середні, музична і спортивна школи, міська бібліотека, центр культури, футбольний стадіон, римо-католицька, лютеранська, православна і старообрядницька церкви. На річці розташована мала ГЕС[4]. До 2000-х років в місті розташовувалася лікарня. У місті, біля середньої школи № 1, в 1990 році встановлений пам'ятник латиському поетові і громадському діячеві Райнісу, присутньому на відкритті школи в 1927 році. (скульптор Індуліс Фолкманіс)

Місто в церковному відношенні входить в Єлгавську єпархію римо-католицької церкви Латвії.

Спорт

Футбольні команди: — «Зібенс/Земессардзе» і ФК «Ілуксте/ДЮСШ».

Примітки
  1. Latvijas iedzīvotāju skaits pašvaldībās pagastu dalījumā
  2. Латвійська Радянська Соціалістична Республіка Архівовано 12 серпня 2009 у Wayback Machine. (рос.)
  3. Ilūkstes pilsēta (латис.)
  4. Здана в експлуатацію Ілукстська ГЕС (рос.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.