Ільченко Любов Іванівна
Любо́в Іва́нівна І́льченко (* 10 жовтня 1938, Тихотин — нині Рожищенський район Волинської області) — українська художниця в царині поліграфії, лауреат Шевченківської премії.
Ільченко Любов Іванівна | ||||
---|---|---|---|---|
Народження |
10 жовтня 1938 (83 роки) Тихотин, Рожищенський район, Волинська область, Українська РСР, СРСР | |||
Країна | УРСР → Україна | |||
Навчання | Львіський поліграфічний технікум, Львівський поліграфічний інститут ім. Івана Федорова | |||
Діяльність | художниця | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
1957 року успішно закінчує навчання в Львівському поліграфічному технікумі, 1962 — Львівський поліграфічний інститут ім. Івана Федорова.
В 1972—1992 роках працює старшим технічним редактором видавництва «Дніпро».
Лауреат Шевченківської премії 1990 року — спільно з разом з Л. Махновцем, С. Захаровою, В. Юрчишиним, В. Кононенком — «за підготовку і випуск видання „Літопис руський“».
За її технічною редакцією випущено такі книги:
- 1985 — «Метаморфози» Овідія,
- 1984—1986 — «Антологія української поезії», томи 1-6,
- 1986-87 — «Твори» А. Малишка, томи 1-5,
- 1986—1988, 1990 — «Літературна панорама»,
- 1987: «Лірика» О. Пушкіна, «Червона зима» В. Сосюри, «Вершники» Ю. Яновського,
- 1988: «Лесь Курбас. Березіль. Із творчої спадщини»
- «Гайдамаки» Т. Шевченка,
- 1989: «Літопис руський» — була співавторкою макету.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.