Ільїн-Женевський Олександр Федорович
Олександр Федорович Ільїн-Женевський (справжнє прізвище Ільїн, друга частина прізвища походить від місця політичної еміграції) народився 16 (28) листопада 1894 року в Петербурзі в дворянській родині адмірала Федора Ільїна[1]. За іншими даними, народився в сім'ї Антоніни Василівни Ільїної, доньки генерал-майора артилерії В. М. Ільїна та протодиякона Сергіївського всієї артилерії собору Федора Олександровича Петрова[2]. Майстер спорту СРСР від 1925 року, теоретик, літератор, журналіст і видатний організатор шахового життя в Росії та СРСР[3]. Професійний революціонер, учасник підпільного більшовицького руху, учасник штурму Зимового палацу.
| Олександр Федорович Ільїн-Женевський | ||||
|---|---|---|---|---|
| Оригінал імені | Александр Фёдорович Ильин-Женевский | |||
.jpg.webp) Ільїн-Женевський Олександр Федорович | ||||
| Народження |
28 листопада 1894 Санкт-Петербург | |||
| Смерть |
3 вересня 1941 (46 років) Нова Ладога, Волховський район, Ленінградська область, РРФСР, СРСР | |||
| Титул | Майстер спорту СРСР (1925) | |||
У юності захопився шаховою грою і брав участь у петербурзьких змаганнях. Перебуваючи в політичній еміграції в Швейцарії від 1912 року (як член партії більшовиків), виграв першість Женеви 1914 року. Того самого року повернувся в Росію і брав участь у Першій світовій війні, був отруєний газами, контужений. Від 1916 року проходив службу офіцером у вогнеметно-хімічному батальйоні, розквартированому в Петрограді. Брав участь у російських революціях 1917 року[4].
1920 року, бувши комісаром Центрального управління Всевобуча, організував у Москві Всеросійську шахову олімпіаду, яка стала першим чемпіонатом Радянської Росії. Сам взяв у ній участь, посівши 9-10 місця. В 1921 році на дипломатичній роботі — консул в Лібаві, Латвія. Брав участь у семи чемпіонатах СРСР, двічі був чемпіоном Ленінграда (у 1926 і 1929 роках), переміг у першості ВЦРПС (1927 рік) і поділив 1-2-ге місце на чемпіонаті Закавказзя (1932 рік). На Першому московському міжнародному турнірі 1925 року посів 9-10-те місця і завдав 18 листопада сенсаційної поразки чемпіону світу Капабланці. Ця перемога ввела його в число членів символічного клубу переможців чемпіонів світу Михайла Чигоріна.
Автор низки книг. Серед них написані у формі «Щоденника учасника» яскраві замальовки учасників Московського міжнародного турніру 1925 року — Ласкера і Капабланки (Москва, 1926 рік). Автобіографічні Записки радянського майстра» (Ленінград, 1929) і книга «Матч Алехін — Капабланка» (Ленінград, 1927).
Як журналіст проявив себе на посаді головного редактора журналів «Шаховий листок» (Ленінград, 1925-1930 роки) і «Шахи в СРСР» (Москва, 1936-1937 роки).
Під час евакуації з Ленінграда загинув 3 вересня 1941 року в Новій Ладозі під час нальоту німецької авіації. Похований у Новій Ладозі на братському меморіальному цвинтарі.
Його брат Раскольников також був відомим революціонером, партійним і державним діячем.
Від 1988 року в місті Нова Ладога щорічно проходить Меморіал О. Ф. Ільїна-Женевського[5].
Спортивні результати
| Рік | Місто | Змагання | + | - | = | Результат | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 1914 | Женева | Першість Женеви | 1 | ||||
| 1917 | Петроград | Турнір Петроградського шахового зібрання | |||||
| 1920 | Москва | Всеросійська шахова олімпіада | 5 | 6 | 2 | 7 з 15 | 9—10 |
| Москва | Першість Москви | 3 з 12 | 7[6] | ||||
| 1922 | Лієпая | Першість Лієпаї | |||||
| Петроград | Першість Петрограда | ||||||
| Петроград | Матч Петроград — Москва (3-тя шахівниця, проти П. А. Романовського) | 1 | 0 | 1 | 1,5 з 2 | ||
| 1922 / 23 | Москва | Першість Москви | 6 з 10 | 3—5 | |||
| 1923 | Петроград | 2-й чемпіонат СРСР | 3 | 4 | 5 | 5,5 з 12 | 7—8 |
| 1924 | Ленінград | Турнір I категорії | |||||
| Ленінград | Першість Ленінграда | 4 з 10 | 4[7] | ||||
| Москва | 3-й чемпіонат СРСР | 4 | 7 | 6 | 7 з 17 | 13 | |
| 1925 | Ленінград | «Турнір 10-ти» (Ю. Д. Боголюбов і 9 ленінградських шахістів) | 2 | 3 | 4 | 4 из 9 | 5 |
| Ленінград | Першість Ленінграда | 8,5 з 11 | 1—4 | ||||
| Ленінград | 4-й Чемпіонат СРСР | 7 | 4 | 8 | 11 з 19[8] | 6—8 | |
| Ленінград | Матч з Я. Г. Рохліним (кваліфікаційний, на звання майстра) | 3 | 3 | 2 | 4 : 4 | ||
| Москва | Міжнародний турнір | 7 | 6 | 7 | 10,5 з 20 | 9—10 | |
| 1926 | Москва | Матч Москва — Ленінград (3-тя шахівниця, проти В. І. Ненарокова) | 1 | 1 | 0 | 1 з 2 | |
| Ленінград | Командна першість профспілок Ленінграда | ||||||
| Ленінград | Першість Ленінграда | 6 | 0 | 3 | 7,5 з 9 | 1 | |
| Ленінград | Першість Північно-Західної області | 5 | 0 | 5 | 7,5 з 10 | 2[7] | |
| Стокгольм | Матч Стокгольм — Ленінград (1-ша шахівниця, проти Г. Ніхольма) | 1 | 0 | 1 | 1,5 з 2 | ||
| 1927 | Москва | Першість ВЦРПС | |||||
| Берлін | I Конгрес Шахінтерна | 5 | 0 | 4 | 7 з 9 | 1 | |
| Берлін | Командна першість Шахінтерна (збірна СРСР, 1-ша шахівниця) | команда — чемпіон | |||||
| Москва | 5-й Чемпіонат СРСР | 7 | 7 | 6 | 10 з 20 | 9 | |
| 1928 | Ленінград | Першість Ленінграда | 6 | 3 | 6 | 9 з 15 | 5 |
| 1929 | Ленінград | Першість Ленінграда | 5 | 1 | 1 | 5,5 з 7 | 1 |
| Берлін | Матч робоча збірна Берліна — збірна залізничників Ленінграда (проти Чаха) | 1 | |||||
| Одеса | 6-й Чемпіонат СРСР (чвертьфінальний турнір, група № 1) | 2 | 1 | 5 | 4,5 з 8 | 3—4[9] | |
| 1929 / 30 | Ленінград | Матч с В. В. Рагозіним (кваліфікаційний, на звання майстра) | 2 | 4 | 4 | 4 : 6 | |
| 1930 | Ленінград | Турнір ленінградських майстрів | 5,5 з 8 | 2 | |||
| Ленінград | Матч Ленінград — Москва профспілки рабпроса (проти О. С. Сергєєва) | 1 | |||||
| Ленінград | Матч збірна Ленінграда — збірна Ленінградських ВНЗ (проти М. М. Ботвинника) | 0 | 1 | 0 | 0 з 1 | ||
| 1931 | Москва | Півфінал 7-го чемпіонату СРСР | |||||
| Москва | 7-й Чемпіонат СРСР | 7 | 7 | 3 | 8,5 з 17 | 10—12 | |
| 1932 | Ленінград | Першість Ленінграда | 4 | 3 | 4 | 6 з 11 | 3—5 |
| 1932 / 33 | Ленінград | Турнір Ленінградських майстрів (у Будинку науковців) | 5,5 з 10 | 2—3[7] | |||
| 1933 | Ленінград | Першість Ленінградського губвідділу рабпросу | |||||
| Ленінград | Турнір Ленінградских майстрів | 7,5 з 13 | 5—6 | ||||
| 1934 / 35 | Ленінград | 9-й Чемпіонат СРСР | 6 | 11 | 2 | 7 з 19 | 18—19 |
| 1936 | Ленінград | Першість Ленінграда | 7 | 3 | 4 | 9 з 14 | 3[10] |
| Ленінград | Відбірковий турнір майстрів (до 10-го чемпіонату СРСР) | ||||||
| 1936 / 37 | Ленінград | Матч проти О. П. Сокольського (кваліфікаційний, на звання майстра) | 4 | 4 | 9 | 8,5 : 8,5 | |
| 1937 | Тбілісі | 10-й Чемпіонат СРСР | 3 | 7 | 9 | 7,5 з 19 | 16—18 |
| Ленінград | Міжнародний турнір (у рамках гастролей Р. Файна) | 0 | 2 | 3 | 1,5 з 5 | 6 | |
| Ленінград | Матч Ленінград — Москва (проти М. М. Зубарєва) | 1 | 0 | 1 | 1,5 з 2 | ||
| 1937 / 38 | Ленінград | Першість Ленінграда | 7 | 5 | 3 | 8,5 з 15 | 5 |
| 1938 | Ленінград | Півфінал 11-го чемпіонату СРСР | 3 | 8 | 6 | 6 з 17 | 15—16 |
| Ленінград | Першість Ленінграда | 1 | 3 | 9 | 5,5 з 13 | 10 | |
| 1939 | Ленінград | Першість Ленінграда | 6 | 3 | 6 | 9 з 15 | 3—6 |
| 1940 | Ленінград | Командна Першість Ленінграда | |||||
| Ленінград | Турнір чотирьох шахістів | ||||||
| 1941 | Ростов-на-Дону | Півфінал 13-го чемпіонату СРСР (група I) | 2 | 2 | 2 | 3 з 6 | [11] |
Цікаві факти
Грати в шахи Ільїну-Женевському довелося вчитися двічі — в дитинстві і після важкої контузії на фронті, після якої він забув, як ходять шахові фігури[12].
Примітки
- Примарні тіні шахової історії(рос.)
- Сергій Морозов. Його не зробили ворогом народу. Революціонер, історик, шахіст Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.(рос.)
- Ільїн-Женевський Олександр Федорович Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.(рос.)
- А. Ф. Ильин-Женевский, От Февраля к захвату власти. //. Прибой (Ленинградский истпарт). Ленинград. 1927 г. 189 стр.
- Глезеров, С. (14 грудня 2006). У Новій Ладозі пам'ятають про Ільїна-Женевського. Вести. Архів оригіналу за 20 лютого 2012. Процитовано 8 червня 2010.
- 7 учасників грали у 2 кола
- 6 учасників грали у 2 кола
- Включаючи очко від С. Н. Фреймана, який вибув з турніру
- За коефіцієнтом не пройшов у півфінал
- 8 учасників грали у два кола
- Турнір перерваний у зв'язку з початком війни
- А.