Ботвинник Михайло Мойсейович

Його батьки були євреями, батько був зубним техніком, а мати стоматологом.[1]

У тринадцять років, менше ніж через два роки після того, як він навчився грати в шахи, Ботвинник завдав поразки тодішньому чемпіону з шахів, Хосе Раулю Капабланці під час сеансу одночасної гри. У 1931 р. Ботвинник виграв першість Радянського Союзу, другим став Петро Романовський, а третім — Володимир Алаторцев.

Зіграв унічию (+2 -2 =8) матч Ботвинник — Флор 1933 року.

Наприкінці тридцятих років, після призових місць на сильних турнірах, Ботвинника вважали одним із претендентів на першість світу. Після третього місця на АВРО-турнірі радянська влада підтримала його ідею на проведення переговорів про матч з Алехіним за звання чемпіона світу. Але в 1940 р. один з найкращих тоді радянських шахістів зазнав тяжкої невдачі в черговому чемпіонаті СРСР. Перші два місця поділили Бондаревський і Лілієнталь, Смислов був третім, Керес четвертим, а Ботвинник та Болеславський посіли 5-6 місця.

Ботвинник став чемпіоном світу в 1948 р., вигравши турнір, який організувала ФІДЕ після смерті Алехіна. Половина турніру проходила в Голландії, інша половина в СРСР. В турнірі брали участь найсильніші світові шахісти того часу: голландець Макс Ейве, американець Самуель Решевський, радянські шахісти Пауль Керес та Василь Смислов і, звичайно, Михайло Ботвинник.

Цей турнір був організований за п'ятиразовою круговою системою, це означає, що кожен учасник зустрічається з іншими по п'ять разів, чергуючи гру білими фігурами та чорними. Ботвинник здобув блискучу перемогу, набравши 14 очок (10 перемог, 8 нічиїх і 2 поразки). Другим був Смислов, якого відділили від Ботвинника 3 очки.

В 70 років він майже покинув гру в турнірах і присвячував весь свій час розвитку шахових програм на комп'ютері.

Ботвинник мав скоріше еклектичний, систематичний і раціональний стиль гри ніж тільки інтуїтивний. Він ніколи не присвячував весь свій час шахам, а чергував їх з дослідженнями електротехніки. Він написав безліч шахових книжок, а його науковий підхід впливав на наступне покоління шахістів Радянської школи, серед них такі відомі світові чемпіони як Анатолій Карпов і Гаррі Каспаров.

Помер 5 травня 1995 року в Москві від раку. Похований на Новодівичому цвинтарі.

• Я. Г. Рохлин «На шахматном Олимпе». — Москва: Знание, 1961.
• Левин К. Я. «Михаил Ботвинник». — Москва: Физкультура и спорт, 1951. — 147 с.
• Батуринский, В. Д «Шахматное творчество Ботвинника». — Москва: Физкультура и спорт, Т. 1—3, 1965–1968
• Шахматы: Энциклопедический словарь / Гл. ред. А. Е. Карпов. — М. : Сов. энциклопедия, 1990. — С. 43—44. — ISBN 5-85 270-005-3. (рос.)
• Каспаров Г. К. «Мои великие предшественники»: Т. 2. От Эйве до Таля. — Москва: РИПОЛ классик, 2003
• Линдер И. М., Линдер В. И. «Михаил Ботвинник»: жизнь и игра. — Москва: Астрель [и др.], 2007, 344 с.

• Персоналії, пов'язані із Санкт-Петербургом

Чемпіони світу з шахів
До 1993
Шаховий король Шаховий король Вільгельм Стейніц | Емануїл Ласкер | Хосе Рауль Капабланка | Олександр Алехін | Макс Ейве | Михайло Ботвинник | Василь Смислов | Михайло Таль | Тигран Петросян | Борис Спаський | Роберт Фішер | Анатолій Карпов | Гаррі Каспаров
1993–2006
За версією ФІДЕ	За версією ПША
Анатолій Карпов | Олександр Халіфман | Вішванатан Ананд | Руслан Пономарьов | Рустам Касимджанов | Веселин Топалов	Гаррі Каспаров | Володимир Крамник
Після 2006
Володимир Крамник | Вішванатан Ананд | Магнус Карлсен