Ільїчов Леонід Федорович

Леонід Федорович Ільїчов (нар. 15 березня 1906(19060315), місто Катеринодар, тепер місто Краснодар, Російська Федерація — 17 серпня 1990, Москва) — радянський партійний діяч та філософ, доктор філософських наук, професор (1940), академік Академії наук СРСР (29.06.1962). Кандидат у члени ЦК КПРС (1952—1956 і 1981—1990). Член Центральної ревізійної комісії КПРС (1956—1961 і 1976—1981). Член ЦК КПРС (1961—1966). Секретар ЦК КПРС (1961—1965). Депутат Верховної Ради Російської РФСР 2—3-го і 5-го скликань. Депутат Верховної Ради СРСР 6-го скликання.

Ільїчов Леонід Федорович
Народився 2 (15) березня 1906
Катеринодар, Російська імперія
Помер 17 серпня 1990(1990-08-17) (84 роки)
Москва, РРФСР, СРСР
Поховання Кунцевське кладовище
Країна  СРСР
Національність росіянин
Діяльність політик, журналіст, філософ
Галузь Історичний матеріалізм і Діалектичний матеріалізм
Alma mater Інститут червоної професури
Науковий ступінь доктор філософських наук
Заклад Вища партійна школа при ЦК КПРС
Членство Академія наук СРСР
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Біографія

Народився в селянській родині. У 1918—1924 роках — учень ливарника, підручний ливарника на заводі в місті Катеринодарі.

Член РКП(б) з 1924 року.

У 1924—1927 роках — на комсомольській роботі в Краснодарі і Ростові-на-Дону: завідувач політпросвітвідділу, секретар районного комітету ВЛКСМ, в апараті окружного комітету ВЛКСМ.

У 1930 році закінчив Північно-Кавказький комуністичний університет.

З 1930 по 1931 рік — викладач Північно-Кавказького комуністичного університету.

У 1931—1934 роках — в апараті Північно-Кавказького крайового комітету ВКП(б). Одночасно до 1934 року — завідувач кафедри Горського сільськогосподарського інституту імені Серго Орджонікідзе в місті Владикавказі (Орджонікідзе).

У 1938 році закінчив Філософський інститут червоної професури в Москві.

У 1938—1940 роках — член редакційної колегії і відповідальний секретар редакції журналу «Большевик». У 1940—1944 роках — член редакційної колегії і відповідальний секретар редакції газети «Правда».

У 1944—1948 роках — головний редактор газети «Известия».

У 1948 році — заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б). У 1948—1949 роках — 1-й заступник завідувача відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

З березня 1949 року — завідувач кафедри журналістики Вищої партійної школи при ЦК ВКП(б).

20 липня 1949 — 23 червня 1951 року — 1-й заступник головного редактора газети «Правда». 23 червня 1951 — 1952 року — головний редактор газети «Правда».

У 1953—1958 роках — завідувач відділу друку і член колегії Міністерства закордонних справ СРСР. Одночасно очолював редакцію журналу «Международная жизнь».

У 1958 — грудні 1962 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК КПРС по союзних республіках.

31 жовтня 1961 — 26 березня 1965 року — секретар ЦК КПРС з питань ідеології. 23 листопада 1962 — 26 березня 1965 року — голова Ідеологічної комісії ЦК КПРС. 20 грудня 1962 — травні 1965 року — завідувач ідеологічного відділу ЦК КПРС. Ідеолог хрущовської антирелігійної кампанії.

У травні 1965 — 1989 року — заступник міністра закордонних справ СРСР.

З 1989 року — персональний пенсіонер союзного значення. У 1989 — серпні 1990 року — радник при Міністерстві закордонних справ СРСР.

Автор праць з діалектичного й історичного матеріалізму, методологічних проблем суспільниз і природничих наук, питань зовнішньої політики СРСР і міжнародних відносин та ін. Один з авторів книги «Віч-на-віч з Америкою» (1959). Був головою Наукової ради АН СРСР з комплексної проблеми «Закономірності розвитку соціалізму і переходу до комунізму».

Книги
  • 1939 — Корифеи революционной науки. — М., (в співавт.);
  • 1940 — О книге Ф. Энгельса «Людвиг Фейербах и конец классической немецкой философии». — М.;
  • 1941 — О роли личности в истории. — М.;
  • 1953 — О произведении Ф. Энгельса «Анти-Дюринг». — М.;
  • 1958 — Прогресс науки и техники и международные отношения. — М.;
  • 1959 — Лицом к лицу с Америкой. Рассказ о поездке Н. С. Хрущева в США. — М., (в співавт. з О. І. Аджубеєм, М. М. Грибачовим, П. О. Сатюковим, Ю. О. Жуковим);
  • 1960 — В. И. Ленин. Биография. Т. 1—2. — М., (8-е изд. 1987, в співавт.);
  • 1962 — Ленинским курсом к победе коммунизма. — М.;
  • 1962 — Научная основа руководства развитием общества. — М.;
  • 1962 — Основы политических знаний. — 4-е изд., — М., (редактор);
  • 1963 — Методологические проблемы естественных и общественных наук. — М.;
  • 1963 — Общественные науки и коммунизм. — М.;
  • 1970 — Фридрих Энгельс: Биография. — М., (редактор);
  • 1971 — Мыслитель, борец, человек (о Фридрихе Энгельсе). — М.;
  • 1977 — Философия и научный прогресс: некоторые методологические проблемы естествознания и обществознания. — М.;
  • 1978 — «Анти-Дюринг» Ф. Энгельса и современность. — М., (разом з Т. І. Ойзерманом);
  • 1981 — Проблемы материалистической диалектики: о мировоззренческой и методологической функциях диалектики. — М.;
  • 1982 — Материалистическая диалектика как общая теория развития. Кн. 1—4. — М., 1987 (редактор);
  • 1983 — Исторический материализм: проблемы методологии. — М.;
  • 1983 — Философский энциклопедический словарь (2-е вид. 1989, редактор).

Похований на Кунцевському цвинтарі в Москві.

Звання
  • Надзвичайний і Повноважний Посол СРСР

Нагороди

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.