Імператор Накамікадо
Імператор Накаміка́до (яп. 中御門天皇, なかみかどてんのう, накамікадо тенно; 14 січня 1702 — 10 травня 1737) — 114-й Імператор Японії, синтоїстське божество. Роки правління: 27 липня 1709 — 13 квітня 1735[2].
Імператор Накамікадо | |
---|---|
яп. 中御門天皇 | |
Народився |
14 січня 1702 Кіото, Японія |
Помер |
10 травня 1737 (35 років) Кіото, Японія |
Поховання | Tsuki no wa no misasagid |
Країна |
Сьоґунат Едо Японія |
Діяльність | суверен |
Знання мов | японська |
Титул | імператор Японії |
Посада | імператор Японії |
Рід | Імператорський дім Японії |
Батько | Імператор Хіґасіяма |
Мати | Fujiwara no Yoshikod |
Родичі | Q110592080?[1] і Kōkei-hosshinnōd |
Брати, сестри | Akiko-naishinnōd, Імператор Ґо-Ен'ю і Kan'in-no-miya Naohito-shinnōd |
У шлюбі з | Konoe Hisakod, Q110137636?, Q110137961?, Q110591206?, Q110601928? і Q110602511? |
Діти | Імператор Сакураматі, Kōjun-hosshinnōd і Q110591429? |
| |
Біографія
Імператор Накамікадо народився 14 січня 1702 року. Він був шостим сином Імператора Хіґасіяма. Матір'ю хлопчика була Кусіґе Йосіко, донька міністра печатки Кусіґе Такайосі. Новонародженому дали ім'я Ясухіто і титул принц Масу[3].
1707 року принца проголосили спадкоємцем престолу, а 1708 року надали титул Великого сина Імператора. 1709 року його батько передав йому пост Імператора Японії[3].
1729 року, за правління Імператор Накамікадо, на замовлення сьоґуна Токуґави Йосімуне до Японії привезли в'єтнамського слона. Імператор також захотів побачити рідкісного звіра і наказав привести його до палацу. Оскільки право на Імператорську аудієнцію мали лише титуловані особи високого рангу, тварині надали титул «кваннамського білосніжного слона[4]» і молодший 4-й чиновницький ранг. На прийомі слон став навколішки і вклонився, чим дуже вразив Імператора Накамікадо. На радощах монарх склав вірш[5]:
Ну й часи! |
時しあれは |
Протягом свого життя Імператор Накамікадо займався вивченням старого палацового церемоніалу. Свої дослідження з цієї теми він зібрав у праці «Класифікація державних обрядів»[6]. Монарх був майстром японської поезії та каліграфії, а також добре грав на японській флейті. За переказами, навіть дикі лисиці приходили послухати його награші[3].
1735 року Імператор Накамікадо передав трон своєму сину Терхіто, який прийняв ім'я Імператора Сакураматі. Сам відставний монарх взяв собі титул Верховного Імператора[3].
10 травня 1737 року Імператор Накамікадо помер у 35-річному віці. Його поховали в гробниці Цукінова[7], на території монастиря Сенрюдзі в районі Хіґасіяма, в Кіото.[3][8].
Генеалогічне дерево
(107) Ґо-Йодзей | (108) Ґо-Мідзуноо | (109) Мейсьо | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Нобухіро | (110) Ґо-Комьо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йосіхіто | (111) Ґо-Сай | Юкіхіто | Тадахіто | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Акійосі | (112) Рейґен | (113) Хіґасіяма | (114) Накамікадо | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йоріхіто | Наохіто | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Йосіко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(114) Накамікадо | (115) Сакураматі | (117) Ґо-Сакураматі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(116) Момодзоно | (118) Ґо-Момодзоно | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Наохіто | Сукехіто | Харухіто | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
(119) Кокаку | (120) Нінко | (121) Комей | (122) Мейджі | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Сукехіра | Тікако | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Примітки
- https://geocity1.com/okugesan_com/arisugawa.htm
- Усі дати подані за європейським календарем.
- Імператор Накамікадо // Енциклопедія Ніппоніка: в 26 т. 2-е видання. — Токіо: Сьоґаккан, 1994—1997.
- яп. 広南従四位白象, こうなんじゅうしいはくぞう, конан дзюсії хакудзо.
- День слона
- яп. 公事部類, こうじぶるい, кодзі буруй.
- 月輪陵, つきのわのみささぎ, цукі но ва но місасаґі.
- Гробниця Цукінова // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії
Джерела та література
Імператор Накамікадо // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
- (яп.) 『新編 日本史辞典』 (Нове видання. Словник історії Японії) / 京大日本史辞典編纂会. — 東京: 東京創元社, 1994. — P.1057—1058.
- (яп.) 『歴代天皇全史―万世一系を彩る君臨の血脈』 (歴史群像シリーズ (69)) (Історія Імператорів
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Посилання
- (яп.) Список усипальниць Імператорів Японії // Офіційна сторінка Управління Імператорського двору Японії