Імре Лакатош

Народився у м. Дебрецен у єврейській родині, учень Дьордя Лукача. Під час Другої світової війни був учасником антифашистського Опору. В цей же час через розпочаті переслідування євреїв (його мати і бабуся загинули в Освенцимі) був змушений змінити своє прізвище Ліпшиц на Молнар, потім на Лакатош (це ж прізвище носив прем'єр-міністр Геза Лакатош, який виступив проти знищення угорських євреїв). Існує й інший кут зору, за яким «пролетарське» прізвище Лакатош (Слюсар) він прийняв, улаштувавшись на роботу в уряд Угорської народної республіки.

Після війни навчався в аспірантурі Московського університету під керівництвом С. О. Яновської. Короткий час був функціонером Міністерства освіти комуністичної Угорщини. В цей час він перебував під сильним впливом ідей своїх співвітчизників Дьордя Лукача, Дьордя Пойа і Шандора Корачоня. В часи культу особистості Ракоші в 1950–1953 був «незаконно» репресований як «ревізіоніст» і перебував в ув'язненні. Під час Угорської революції 25 листопада 1956 втік на Захід через Австрію. З 1958 р. постійно жив у Великій Британії, з 1969 — професор Лондонської школи економіки і політичних наук. Помер у 1974 р. у віці 51 року від крововиливу в мозок.

Головна праця — «Методологія дослідницьких програм». Запропонував альтернативу поглядам Куна та обмеження методу фальсифікації.

Лакатош описав науку як конкурентну боротьбу «науково-дослідних програм», що складаються з «жорсткого ядра» апріорно прийнятих у системі фундаментальних припущень, які не можуть бути спростованими всередині програми, і «запобіжного пояса» допоміжних гіпотез ad hoc, що видозмінюються та пристосовуються до контрприкладів програми. Еволюція конкретної програми відбувається за рахунок видозміни та уточнення «запобіжного пояса», руйнування ж «жорсткого ядра» теоретично означає скасування програми й заміну її іншою.

• Доказательства и опровержения (Москва, 1967);
• Bizonyítások és cáfolatok. Budapest, Typotex, 1998. (1963—1964)
• Lakatos Imre tudományfilozófiai írásai. (Ред.: Miklós Tamás) Budapest, Atlantisz Könyvkiadó, 1997. ISBN 963-7978-92-5
• The Methodology of Scientific Research Programmes: Philosophical Papers I.Cambridge, Cambridge University Press 1977.
• Mathematics, Science and Epistemology: Philosophical Papers II. Cambridge, Cambridge University Press 1977. ISBN 0-521-21769-5
• Criticism and the Growth of Knowledge. (Ред.: Musgrave) Cambridge, Cambridge University Press ISBN 0-521-07826-1

• Alex Bandy (2010). Chocolate and Chess. Unlocking Lakatos. Budapest: Akadémiai Kiadó. ISBN 978-963-05-8819-5
• Brendan Larvor (1998). Lakatos: An Introduction. London: Routledge. ISBN 0-415-14276-8
• Jancis Long (1998). «Lakatos in Hungary», Philosophy of the Social Sciences 28, pp. 244-311.
• John Kadvany (2001). Imre Lakatos and the Guises of Reason. Durham and London: Duke University Press. ISBN 0-8223-2659-0; author's web site: http://www.johnkadvany.com.
• Teun Koetsier (1991). Lakatos' Philosophy of Mathematics: A Historical Approach. Amsterdam etc.: North Holland. ISBN 0-444-88944-2

• Лакатос, Імре // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
• Лакатош, І. 2013. Дослідницькі програми Поппера і Куна у фокусі фальсифікаціонізму (переклад А. В. Фурмана). Філософія. Суспільство, № 4: 6–17.

• Епістемологія