Інджо (ван Чосону)

Інджо (кор. 인조, 仁祖, Injo, Injo); ім'я при народженні Лі Чон (кор. 이종, 李倧, I Jong, I Chong; 7 грудня 1595 17 червня 1649) — корейський правитель, шістнадцятий володар держави Чосон.

Інджо
кор. 이종
Прапор
16-й Ван Чосону
1623  17 червня 1649
Попередник: Кванхегун
Наступник: Хьоджон
 
Народження: 7 листопада 1595(1595-11-07)
Хеджу, КНДР
Смерть: 8 травня 1649(1649-05-08) (53 роки)
Чандук, Сеул, Чосон
Поховання: Jangneungd
Країна: Чосон
Рід: House of Yid
Батько: Вонджон
Мати: Queen Inheond
Шлюб: Queen Inyeold, Queen Jangnyeold, Royal Consort Gwiin Jod, Gwi-in Jangd і Sook Na'sd
Діти: Crown Prince Sohyeond, Хьоджон, Grand Prince Inpyeongd, Q12608714?, невідомо, невідомо, невідомо, Princess Hyomyeongd, Q12603522? і Q12589712?

Біографія

Був племінником вана Кванхегуна. Після повалення останнього зайняв трон за підтримки «західної партії». Після приходу до влади перед ним постали ті ж проблеми, що й перед його попередником. Інджо спробував знизити концентрацію влади в руках одного угруповання. Задля цього він призначав на державні посади представників інших кланів та угруповань. 1624 року прибічника Інджо Лі Гваля було призначено на пост губернатора північної провінції Пхеньян, і той, невдоволений таким рішенням, підбурив заколот.

Інджо переформатував зовнішню політику й виступав за підтримку імперії Мін в її боротьбі проти маньчжурів. 1623 року він припинив зв'язки з державою Пізня Цзінь. 1625 року тамтешній новий правитель Хуан Тайцзі вирішив іти в похід на Чосон. 1627 року маньчжури вдерлись до Кореї, почалась перша маньчжурсько-корейська війна. Після тривалого спротиву Чосон зазнала поразки, й Інджо уклав з маньчжурами мирну угоду, зобов'язавшись сплачувати маньчжурам данину. Впродовж наступних дев'яти років між Чосоном і маньчжурами не було бойових сутичок.

1636 року Хуан Тайцзі проголосив нову державу Цін і зійшов на трон з титулом імператора. На його коронацію запросили посланців з Кореї. Втім Інджо не відрядив своє посольство до Цін. Посол Чосону в Пізній Цзінь Но Докхон, який був присутній на коронації Хуана Тайцзі, відмовився виконати ритуал посланця країни-васала. Після того імператор зажадав від Кореї визнання Цін своїм сюзереном та відправити корейського принца для принесення офіційних вибачень. Однак Інджо та його двір не дослухались до вимог імператора.

Того ж року маньчжури почали похід проти Кореї, розпочалась друга маньчжурсько-корейська війна. Після тривалого спротиву Корея програла війну й за договором 1637 року визнала васалітет імперії Цін та зобов'язалась сплачувати данину. До цінської столиці вирушив спадковий принц.

Інджо, попри нестабільність в країні, також підтримував дипломатичні відносини з Японією.

Помер ван Інджо 1649 року, після чого трон зайняв його син Хьоджон.

Література

  • Концевич Л. Р. Хронологія країн Східної та Центральної Азії = Хронология стран Восточной и Центральной Азии. — М. : Восточная литература РАН, 2010. — 806 с. — ISBN 978-5-02-036350-2.
  • История Востока. Восток на рубеже средневековья и Нового времени XVI—XVIII вв. — М., 2000. — 696 с. — ISBN 5-02-018102-1.
  • Курбанов С. О. История Кореи с древности до начала XXI века. СПб.: Вид. С.-Петербурзького ун-ту, 2009. ISBN 978-5-288-04852-4
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.