Індо-арабська система числення

І́ндо-ара́бська'[1] або інді́йська систе́ма чи́слення[2]' є позиційною десятковою системою числення розроблена у 1—4 століттях індійськими математиками. Цифри виникли в Індії і в 10—13 ст. були занесені в Європу арабами, через що часто згадуються як «ара́бські». Уперше поза межами Гіндустану їх використали у 9 столітті — перський мусульманський математик Аль-Хорезмі у своїй книзі 825 року «Про лічбу з цифрами гінді» та арабський математик Аль-Кінді у праці 830 року «Про використання індійського рахунку».

Індо-арабські цифри
вид позиційні десяткові
період 1-4 ст. - сьогодення

Уклад складають десять знаків: 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9, за допомогою яких у десятковій системі числення можна записати будь-яке число.

Порівняння зображень європейського, арабо-індійського, східного арабо-індійського, деванаґарі та тамільського написання цифр
Існує ряд міфів щодо походження форми цифр, які були популярні в літератури ще в 18-19 століттях. Одним з таких міфів є те, що початково кількість кутів у цифрі відповідала її числовому значенню [3]
Арабська телефонна клавіатура з арабськими (індо-арабськими) та східноарабськими цифрами

Походження

Індо-арабські цифри було винайдено у Індії, в рамках абетки Брахмі, від якої походять усі сучасні абетки Індостану, та пізніше запозичено мусульманськими науковцями, які, зокрема, перський математик Аль-Хорезмі, називали їх «Індійськими». Знаки та спосіб їх використання західна наука запозичила у східних математиків (рівень математики арабських країн на той час був вищим, ніж у Європі). Система поширилася усією Європою у часи пізнього Високого Середньовіччя. Індійські математики користувалися дещо іншими знаками — ті символи, якими користуємось ми утворилися внаслідок тривалих перетворень їхнього первісного вигляду. Цифри, які називають індо-арабськими, відрізняються від тих, якими нині користуються в арабських та індійських країнах.

Особливості

Особливістю арабської системи цифр є позиційна десяткова система числення — вага кожної цифри визначається положенням у числі. Наприклад, у числі 38235 є дві цифри 3, однак вони відрізняються за значенням — цифра 38235 означає три десятки, а цифра 38235 — тридцять тисяч.

До запозичення арабських цифр європейці користувались римською системою, де десятки, сотні і тисячі позначались окремими знаками, а також не було знаку на позначення нуля.

Нуль — друга особливість арабської системи цифр. Є дані, які вказують, що шумери використовували у своїй шістдесятковій системі числення знак, що мав зміст нуля. Однак знайдено лише кілька записів, що містять цей знак. У арабській системі нуль є важливим елементом, оскільки при позиційній системі числення недопустимим є пропуск розряду.

Різновиди

Індо-арабські цифри мають багато місцевих різновидів. В арабських країнах знаки цифр мають іншу форму, але особливо багато різновидів цифр в Індії, Тибеті та Південно-Східній Азії, де майже кожна система письма має свій набір знаків для цифр. Варто зазначити, що, хоча в різних системах письма знаки цифр можуть мати різну форму, проте їх принци залишається таким же, як і в загальнопоширених західноарабських цифрах.

Арабські цифри, використовувані в арабських країнах Африки (крім Єгипту) і в Європі0123456789
Індо-арабські цифри, використовувані в арабських країнах Азії та в Єгипті ٠١٢٣٤٥٦٧٨٩
Перські цифри ۰۱۲۳۴۵۶۷۸۹
Індійські цифри (в письмі деванаґарі), використовувані в Індії
Цифри в письмі гуджараті
Цифри в письмі ґурмукхі
Цифри в бенгальському та ассамському письмі
Цифри в письмі орія
Цифри в письмі телугу
Цифри в письмі каннада
Цифри в письмі малаялам
Цифри в тамільському письмі
Цифри в тибетському письмі
Цифри в бірманському письмі
Цифри в тайському письмі
Цифри в кхмерському письмі
Цифри в лаосському письмі

Примітки

  1. David Eugene Smith and Louis Charles Karpinski, The Hindu–Arabic Numerals, 1911
  2. Collier's encyclopedia, with bibliography and index William Darrach Halsey, Emanuel Friedman - 1983. "When the Arabian empire was expanding and contact was made with India, the Hindu numeral system and the early algorithms were adopted by the Arabs"
  3. Florian Cajori. A History of Mathematical Notations. — 2007. — Vol. I. — P. 64-66. — ISBN 9781602066847.

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.