Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини
Індуковані плюрипотентні стовбурові клітини (ІПСК) являють собою тип стовбурових клітин, отриманих штучно в лабораторних умовах зі зрілих диференційованих клітин організму ссавців, зокрема людини. ІПСК отримують за допомогою штучного введення у клітину білків транскрипційних факторів або мікроРНК, внаслідок якого запускається програма перетворення клітини на недиференційовану стовбурову. Для індукування таких клітин зазвичай використовуються фібробласти шкіри. Отримані ІПСК диференціюються за допомогою інших транскрипційних факторів у різні типи клітин, зокрема нейрони та кардіоміоцити.
ІПСК використовують для дослідження клітин конкретної людини, які не можна отримати за допомогою біопсії, зокрема клітин мозку. Спеціальні методи культивування дозволяють досліджувати також складні багатоклітинні структури (органоїди), утворені з клітин, отриманих диференціацію ІПСК.
За відкриття способу отримання індукованих плюрипотентних стовбурових клітин японський біолог Сін'я Яманака отримав Нобелівську премію з фізіології або медицини в 2012 році.[1] Яманака показав, що для отримання ІПСК достатньо лише 4 транскрипційні фактори, а саме OCT4, c-MYC, SOX2, KLF4.[2]
Примітки
- The Nobel Prize in Physiology or Medicine 2012(англ.)
- Будаш Г.В., Білько Н.М. Ембріональні та індуковані плюрипотентні стовбурові клітини та їх диференціювання у напрямку кардіоміоцитів в присутності ДМСО, Цитология и генетика, 2019, том 53, № 1, C. 41-50.