Індійський морський рис

Індійський морський рис (інші назви — морський гриб, індійський рис, рисовий гриб, китайський морський рис, китайський гриб, японський гриб, живий рис) — один із різновидів адаптованої до вирощування у домашніх умовах зооглеї. Є продуктом взаємодії бактерій та дріжджів у полісахаридній матриці, яку створюють бактерії. Як і в кефірі, мікроби в індійському рисі перебувають у симбіозі задля підтримання стабільності культури.

Індійський морський рис

Склад і вирощування

У літрову банку помістити 4 столові ложки рису і 10—15 родзинок. Окремо приготувати розчин: 3—4 столові ложки цукру на 1 літр відстояної води. Залити рис і настоювати два дні. Після цього процідити через три шари марлі в чисту банку.

Відціджений рис добре промити проточною водою, відміряти 4 столові ложки на нову порцію і знову повторити попередні маніпуляції.

Порція рідини, яка вийшла, — на 2 дні на одну людину.

Рис росте, кількість його збільшується. Зберігати зайвий рис можна в холодильнику, але не більше ніж 5 діб. Лікувальну рідину вживати регулярно, не менше 3 разів на добу, по 100 грамів.

За бажанням, можна пити замість води. Зберігати рідину також у холодильнику під кришкою, не більше ніж 5 діб. Пити лікувальну рідину потрібно протягом одного року, а зміни в організмі будуть відчутні вже за 3-4 тижні.

Історія

Морський рис завезли до Росії в 19 столітті з Індії, тому його і прозвали індійським. Це не тільки давніша культура, ніж чайний або молочний гриби, але й корисніша.

Вплив на здоров'я
Морський рис

Дрібні, напівпрозорі зернята, які нагадують рис, не що інше, як симбіоз дріжджового грибка та оцтовокислої бактерії (Zoogloea). Жодних чудодійних цілющих властивостей настій «морського» або, як ще його називають, «японського» рису не має. Проте настій добре втамовує спрагу, органічні кислоти та інші біологічно активні речовини, які містяться в ньому, поліпшують апетит, активізують роботу кишківника, діють як легке проносне. Пити такий напій можна не всім. Він не рекомендується тим, хто має проблеми з печінкою та жовчогінними шляхами, підшлунковою залозою, у разі гастриту, виразки шлунка та дванадцятипалої кишки, а також при захворюваннях шлунка, що супроводжується порушенням його діяльності.

Вплив продуктів життєдіяльності цих грибково-бактеріальних колоній на організм людини не був вивчений достатньою мірою, щоб робити які-небудь обґрунтовані медичні заяви.

Зовнішні посилання

Див. також
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.