Молочний гриб

Молочний гриб виглядає як скупчення кульок білого кольору діаметром 5- 6 мм; наприкінці періоду розвитку його діаметр сягає 50- 60 мм. Це один з різновидів адаптованої до вирощування у домашніх умовах зооглеї. До складу такої зооглеї входять бактерії родів Lactobacillus, Streptococcus, Pediococcus та Leuconostoc, а також гриби родів Saccharomyces (дріжджі), Candida, Kloeckera.

Кефірний гриб має в своєму складі кілька різних мікроорганізмів, у тому числі оцтовокислі бактерії, молочнокислі бактерії (лактобактерії) та молочні дріжджі. Отриманий з гриба кефір крім мікроорганізмів має у своєму складі продукти молочнокислого (молочна кислота) та спиртового (спирт) бродіння. Крім того, до складу кефіру входять вітаміни (А, каротиноїди, D, групи В — В1, В2, РР, В6, В12, фолієва кислота), мінерали та мікроелементи (кальцій, залізо, йод, цинк), ферменти. Легко засвоюються організмом і інші речовини, які входять до складу гриба — білки, полісахариди.Напій з кефіру гриба багато століть застосовувався у Тибеті як лікарський засіб, за допомогою якого лікували безліч захворювань. Секрет приготування цього напою ретельно зберігався і тільки в 19-му столітті він потрапив до Європи, в клініках якої його використовували для лікування шлунково-кишкових захворювань. Для приготування напою з молочного гриба в добре вимиту дволітрову скляну банку треба налити літр прокип'яченого і злегка охолодженого молока (воно повинно бути теплим), додати туди вісім чайних ложок закваски, зав'язати банку марлевою серветкою (кришкою не закривати — повинен бути доступ кисню), поставити в темне прохолодне місце. Через добу отриманий кефір процідити через марлю і пити. Решту кульки молочного гриба промивають проточною водою і готують на їх основі новий напій.

Кефірний гриб не можна зберігати в холодильнику, промивати гарячою водою і залишати на кілька днів в одному і тому ж молоці — він від цього гине, а напій втрачає свої лікувальні властивості.

Молочний грибок був виведений у Тибеті і тривалий час залишався таємницею тибетської медицини. За легендою, до Європи був привезений польським професором, який протягом 5 років жив і лікувався у Індії, і свою хворобу — рак печінки — вилікував повністю за допомогою цього засобу. В Росії він з'явився значно пізніше, десь в середині XIX століття. Та, на жаль, і до сьогодні справжня історія походження тибетського гриба для нас залишається таємницею.

Кефірний гриб активізує захисні властивості організму (імунітет), відновлює обмінні процеси і нормальний склад мікрофлори кишечнику (це в свою чергу сприяє зменшенню алергічних реакцій), має антибактеріальну, ранозагоювальною, протизапальну, жовчогінну і спазмолітичну (розслаблює гладку мускулатуру органів шлунково-кишкового тракту) дію. Крім того, він здатний поліпшувати такі функції головного мозку, як пам'ять, увага і здатність до навчання.

Встановлено також, що регулярне вживання напою з кефіру гриба попереджує ракові захворювання, уповільнює старіння організму, зміцнює кістки, зуби, волосся і нігті, очищає і оздоровлює шкіру, попереджує порушення зору, викликає почуття бадьорості і гарного настрою, нормалізує функцію щитоподібної залози, виводить з організму токсини і регулює рівень холестерину в крові.

• Про молочний гриб
• www.rafinat.com.ua — Молочний гриб або тибетський гриб
• http://sputnica.net/?p=100%5Bнедоступне+посилання+з+липня+2019%5D - Таємниця молочного гриба

• Чайний гриб
• Індійський морський рис