Інститут клітинної біології та генетичної інженерії НАН України

ІКБГІ НАН України було створено Постановою Президії Академії наук УРСР № 160 від 06.06.1990 згідно з розпорядженням Ради Міністрів СРСР № 736 від 11.05.1990 та Ради Міністрів УРСР № 224 від 31.05.1990 на базі Відділу клітинної біології та інженерії Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР.

На базі ІКБГІ НАН України у 1992 році створено Міжнародний інститут клітинної біології (Постанова Президії АН України № 281 від 21.10.1992).

У складі ІКБГІ НАН України є такі наукові підрозділи:

• Відділ біофізики та радіобіології;
  • Лабораторія біофізики сигнальних систем рослин
  • Лабораторія імунітету рослин
  • Лабораторія радіаційної епігеноміки
  • Лабораторія радіоекологічної надійності біосистем
• Відділ генетичної інженерії;
  • Лабораторія біології стресу та біотехнології
  • Мукачевська експериментальна база
• Відділ молекулярної генетики
• Наукова бібліотека

Основними завданнями ІКБГІ НАН України є виконання фундаментальних та прикладних досліджень у галузі клітинної та молекулярної біології, генетики, генної та клітинної інженерії, біотехнології рослин та збереженні генетичних ресурсів природних та культурних флор.

Поряд з науковими напрямками, що мають фундаментальне значення, в Інституті розроблено технології клітинної та генетичної інженерії для найважливіших сільськогосподарських видів. Застосування клітинних технологій для рослин-продуцентів фармацевтичних білків і алкалоїдів виявилось ефективним засобом отримання нових біологічно активних речовин.

На цей час серед основних перспективних наукових напрямків роботи Інституту є розробка фундаментальних основ розвитку біотехнології рослин, зокрема, пошук і клонування нових генів, створення технологій генетичної трансформації для сортів сільськогосподарських рослин української селекції, розробка нормативно-правової бази України в галузі робіт з генетично-інженерно модифікованими організмами.

В Інституті отримано пріоритетні наукові результати в галузі клітинної інженерії рослин, зокрема, по вивченню цитоплазматичної генетики соматичних клітин та трансмісійної генетики процесу соматичної гібридизації. Розроблено нові методи соматичної гібридизації рослин з метою одержання асиметричних соматичних гібридів, в тому числі для представників філогенетично віддалених видів. Розроблено методи отримання цитоплазматичних гібридів рослин.

В Інституті створено одну з найбільших у світі колекцій зародкової плазми рослин світової флори, яка складається з банку насіння та банку клітинних культур in vitro. Банк зародкової плазми є прикладом практичної реалізації потенціалу сучасної біотехнології для збереження генофонду світової флори, а також скринінгу нових фармацевтичних та агрохімічних речовин в рослинних екстрактах. Постановою Кабінету міністрів України № 527 від 01.04.1999 колекція віднесена до Переліку наукових об'єктів, що складають національне надбання.

В Інституті ведуться роботи в галузі біофізики та радіобіології, зокрема, вивчення молекулярно-біологічної природи процесів, що індуковані хронічним опроміненням; дослідження ролі молекулярного пізнавання у відновних процесах клітини в умовах антропогенного пресингу; розробка наукових основ фітомікробного методу дезактивації ґрунту від радіонуклідів. Досліджено молекулярні механізми сприйняття мікробних сигналів рослинами. Розроблена біотехнологія індукування стійкості до захворювань у овочевих культур.

Отримано нові дані з будови клітинних стінок деяких видів вищих базидіальних грибів. Виділено новий волокнистий матеріал "Микотон" з унікальними властивостями, які дозволяють використовувати його в сорбційних технологіях різноманітних галузей господарства.

Ведуться роботи по створенню генетично модифікованих організмів, трансгенних рослин. Розроблено технології молекулярних маркерів (ДНК-маркерів), які мають широке впровадження для селекції та генетичного поліпшення ряду сільськогосподарсько важливих культур.

Інститут видає журнал «Цитология и генетика», який виходить з 1967 року з періодичністю 6 номерів на рік і повністю перекладається на англійську мову компанією Allerton Press (Нью-Йорк).

Серед близько як 120 співробітників Інституту налічується три академіки НАН України, чотири члени-кореспонденти Національної та Аграрної академій наук України, 11 докторів та 52 кандидати наук:

• член-кореспондент НАН України Микола Вікторович Кучук (директор Інституту, завідувач відділом генетичної інженерії);
• академік НАН України Юрій Юрійович Глеба (Почесний директор);
• академік НАН України Дмитро Михайлович Гродзинський (завідувач відділом біофізики і радіобіології);
• член-кореспондент НАН України Олександр Петрович Дмитрієв (завідувач лабораторії імунітету рослин).

Директор – чл.-кор. НАН України Кучук Микола Вікторович Почесний директор – академік НАН України Глеба Юрій Юрійович
Заступник директора з наукової роботи – к.б.н. Моргун Богдан Володимирович Заступник директора з загальних питань – Руденко Микола Миронович Вчений секретар – к.б.н. Белокурова Валерія Борисівна Голова профкому – к.б.н. Пчеловська Світлана Анатоліївна Головний бухгалтер – Галкіна Катерина Олександрівна

• Довідка з Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського
• Офіційний сайт Інституту