Інститут соціальної та політичної психології НАПН України

• лабораторія методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень;
• лабораторія соціальної психології особистості;
• лабораторія психології мас та спільнот;
• Лабораторія психології малих груп та міжгрупових відносин ІСПП НАПН України|лабораторія психології малих груп та міжгрупових відносин;
• лабораторія психології політичної поведінки молоді;
• лабораторія психології спілкування[4];
• лабораторія психології масової комунікації та медіаосвіти;
• лабораторія психології політико-правових відносин;
• науково-організаційний відділ;

В Інституті є аспірантура і докторантура за спеціальностями 19.00.01 — загальна психологія, історія психології; 19.00.05 — соціальна психологія, психологія соціальної роботи та 19.00.11 — політична психологія, де здійснюється підготовка фахівців вищої кваліфікації.

В Інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту докторських і кандидатських дисертацій за спеціальностями 19.00.01 — загальна психологія, історія психології; 19.00.05 — соціальна психологія, психологія соціальної роботи та 19.00.11 — політична психологія.

Лабораторію було створено у 1994 році. З цього часу науковим колективом під керівництвом члена-кореспондента НАПН України, доктора психологічних наук, професора Тетяни Михайлівни Титаренко розроблялися наступні теми фундаментальних наукових досліджень:

1. «Механізми гармонізації особистісного розвитку та методи психологічної допомоги в критичних життєвих ситуаціях» (1994—1998 рр.);
2. «Соціально-психологічні передумови та детермінанти особистісного вибору» (1999—2002 рр.);
3. «Життєві домагання як соціально-психологічний механізм самоздійснення особистості» (2003—2006 рр.);
4. «Життєві завдання як передумова особистісного самоздійснення в соціумі» (2007—2010 рр.);
5. «Соціально-психологічні практики особистісного життєконструювання в сучасному світі» (2011—2015 рр.);
6. «Технологічний підхід до соціально-психологічної реабілітації особистості, що переживає наслідки травматичних подій» (2016—2018 рр.);
7. «Соціально-психологічний супровід постраждалих від воєнних дій у період переходу до умов мирного життя» (2019—2021 рр.).

На базі лабораторії виконувались наступні прикладні науково-дослідні роботи:

1. «Науково-методичні засади добору, прогностичної оцінки ефективності, систематизації та застосування засобів профілактики наркоманії та ВІЛ/СНІДу серед неповнолітніх і молоді» на виконання національної програми «Діти України» (керівник — Б. П. Лазоренко, 2003—2005 рр.);
2. «Дослідження соціальних установок молоді щодо здорового способу життя» на виконання національної програми «Здоров'я нації» (керівник — Титаренко Т. М.);
3. «Профілактика порушень соціально-психологічної адаптації молодих людей та їхніх батьків до гострого та хронічного стресу» на виконання міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» (керівник — Титаренко Т. М.);
4. «Соціально-психологічна профілактика порушень адаптації молоді до повсякденних стресів і кризових життєвих ситуацій» на виконання міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» (керівник — Титаренко Т. М.);
5. «Науково-методичні засади соціально-психологічної допомоги сім'ї» на виконання міжгалузевої комплексної програми «Здоров'я нації» (керівник — Кляпець О. Я.).

З 2019 року завідувач лабораторії — Дворник Марина Сергіївна, кандидат психологічних наук, автор монографії «Прокрастинація в конструюванні особистісного майбутнього» та понад 30 інших наукових публікацій з проблем психології особистості, стипендіат Кабінету Міністрів України для молодих учених, заступник голови Ради молодих вчених Інституту, заступник головного редактора фахового видання «Наукові студії із соціальної та політичної психології».

Лабораторія створена у 2006 році. Керівники лабораторії П. П. Горностай (2006—2017) та Л. Г. Чорна (з 2018). За час існування її співробітниками виконувались наступні теми фундаментальних наукових досліджень:

1. «Особливості групової динаміки в умовах реформування загальноосвітньої школи» (2006—2008);
2. «Особливості становлення групової ідентичності в освітніх та соціальних середовищах» (2009—2013);
3. «Свідоме та несвідоме як чинники регуляції групової взаємодії суб'єктів освітнього процесу» (2014—2017);
4. «Психологічні феномени групової взаємодії в складних соціальних ситуаціях» (2018—2020);
5. «Психологія міжгрупової взаємодії в історичному та територіальному вимірах» (2021–2023).

Науковцями лабораторії досліджувалися проблеми групової взаємодії, групової ідентичності, групового несвідомого, психології колективних травм, психології ролей та гендерної психології, психології історичної пам’яті, ментального здоров’я, різноманітних аспектів психотерапії, психологічної реабілітації та консультативної психології та інші. Найбільшими науковими досягненнями лабораторії є створення теорії групової ідентичності стосовно малих груп та розробка основних положень теорії групової взаємодії в малих групах.[5][6]

• теоретико-методологічні засади соціальної та політичної психології;
• комплексний аналіз соціальної ситуації особистісного та громадянського розвитку дітей і молоді;
• психологічні механізми соціалізації особистості, підвищення її соціально-адаптаційних можливостей, особистісного зростання;
• проблеми групової динаміки, міжособистісних та міжгрупових стосунків;
• стан, закономірності й тенденції розвитку масової свідомості та поведінки;
• соціально-психологічні умови та чинники участі особистості в політичному житті, підготовки молоді до свідомого політичного вибору;
• проблеми психології влади і політичного лідерства;
• соціально-психологічні аспекти масової комунікації, організації медіа-освіти молоді, формування у неї психологічної стійкості до соціально шкідливої інформації;
• технології соціально-психологічного консультування, прогнозування суспільно-політичних процесів та впливу на їх перебіг.

Вчені Інституту складають ядро наукової школи психології вчинку, заснованої академіком В. А. Роменцем (1926—1998), примножують надбання української школи психології пропаганди (переконувальної комунікації), що має більш як двадцятирічні традиції. За час існування установи склалися і здобули визнання в Україні та за її межами також наукові школи психології життєвої кризи, соцієтальної психіки та ін.

Інститут має численні експериментальні майданчики, на яких апробуються новітні наукові розробки. Так, розгортається широкомасштабний експеримент згідно із затвердженою Президією НАПН України Концепцією впровадження медіа-освіти в Україні[7]. На базі Канівської гімназії ім. Івана Франка (Черкаська обл.) проводився експеримент всеукраїнського рівня з організації навчально-виховного процесу загальноосвітнього навчального закладу на засадах суб'єктно-вчинкового підходу[8] (автор концепції суб'єктно-вчинкового підходу і науковий керівник експерименту — головний наук. співробітник лабораторії методології психосоціальних і політико-психологічних досліджень, д. психол. н., професор, чл.-кор. НАПН України В. О. Татенко). Постійно створюються нові навчальні програми соціально-психологічного профілю для вищої школи.

Поряд з фундаментальними науковими розробками проводяться численні прикладні дослідження, що мають на меті відстеження та прогнозування найважливіших тенденцій суспільного розвитку, електоральної поведінки, вироблення науково обґрунтованих рекомендацій з актуальних проблем державотворення, вивчення соціально-психологічних умов реформування освіти, суспільних настроїв вчителів.

Результати цих досліджень використовуються Адміністрацією Президента України, Кабінетом Міністрів України, Радою національної безпеки і оборони України, Міністерством освіти і науки України, іншими міністерствами і відомствами.

У науковому доробку Інституту 88 монографій, 78 підручників і навчальних посібників, 6 словників та довідників, понад 100 збірників наукових праць.

Інститут є колективним членом Всеукраїнської асоціації психологів, Асоціації політичних психологів України, Соціологічної асоціації України, є асоційованим членом Міжнародного товариства політичних психологів.

13 січня 2020 року Інститут було відзначено державноюї нагородою України: Указом Президента України № 4/2020[9] присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2019 року за роботу «Життєвий світ і психологічна безпека людини в умовах суспільних змін»[10], опубліковану пізніше в друкованому вигляді[11].