Мальована Лариса Іванівна

Мальована Лариса Іванівна  (* 22 січня 1939 Федорівка, Неклинівський район, Ростовська область, СРСР) — радянська і російська актриса театру і кіно, театральний режисер, викладач, літератор, сценарист. Народна артистка РРФСР (1985). Лауреат мистецької премії «Петрополь» за досягнення в галузі культури та мистецтва і за оригінальні проекти (1999). Нагороджена Медаллю Пушкіна (2004)[1].

Мальована Лариса Іванівна
Ім'я при народженні Малева́нная Лариса Ивановна
Дата народження 22 січня 1939(1939-01-22) (83 роки)
Місце народження с. Федорівка, Неклинівський район, Ростовська область, СРСР
Громадянство  Росія
Alma mater Російський державний інститут сценічних мистецтв
Професія актриса, режисер
Нагороди

IMDb ID 0539421
Зовнішні зображення
Лариса Іванівна Мальована

Біографія

У дитинстві займалася спортом, була відмінницею в школі. Закінчила режисерський факультет Ленінградського державного інституту театру, музики і кінематографії (1965). Працювала у театрах Красноярська (Красноярський ТЮГ, актриса та режисер) і Санкт-Петербурга1968 р.): Санкт-Петербурзький академічний театр імені Ленсовета, Ленінградський Ленком, Великий драматичний театр імені Г. А. Товстоногова (служила понад 30 років, з 1976 р.).

Багато успішно знімається в кіно та телесеріалах (близько 60-ти робіт). Дебютувала в картині «У день весілля» (1968, Нюра Салова в 1968 році. Популярність принесли ролі в картинах «Єдина...» (1975), «Легенда про Тіля» (1976), «Інтердівчинка» (1989, реж. П. Тодоровський. У 1989 р. була номінована на кінопремію «Ніка» за найкращу жіночу роль другого плану[2].) та ін.

У 2011 р. була номінована на кінопремію «Золотий носоріг» за найкращу жіночу роль другого плану в телесеріалі «Смерть Вазір-Мухтара. Любов і життя Грибоєдова» (2009, Настасья Федорівна).

Також знялась в українських кінострічках: «Назвіть ураган „Марією“» (1969, Марія), «Ігор Савович» (1986, т/ф, 3 с, Олена Платонівна), «Моя люба» (1987, Тамара Хрустальова), «Швидка допомога» (телесеріал; Ніна Забєліна, актриса).

Викладала в Ленінградському державному інституті театру, музики і кінематографії.

З 1988 року — керівник Санкт-Петербурзького муніципального Драматичного театру Васильєвського острова.

Літератор, автор трьох опублікованих книг: «Горошинка в шкатулці», «Пісочниця», «Мирися, мирися, більше не бийся ...»[3].

Живе і працює в Санкт-Петербурзі.

Фільмографія

(вибірково)

  • 1968 «У день весілля» (Нюра Салова, дебют в кіно)
  • 1969 — «Назвіть ураган „Марією“» (Марія)
  • 1969 «Завтра, третього квітня...» (мама Маші Гаврикової)
  • 1972 «Гросмейстер» (Олена Донцова)
  • 1974 «Весняні зміни» (мати Дюшки)
  • 1975 «Єдина…» (Манюня, сестра Миколи Касаткіна)
  • 1976 «Легенда про Тіля» (Сооткін)
  • 1978 «Іванцов, Петров, Сидоров» (Рита)
  • 1978 «Зустрічі» (Ганна)
  • 1978 — «Ліка» (телеспектакль; Ніна)
  • 1980 «Рафферті» (Марта)
  • 1980 — «Пізні побачення» (Віра Іванівна)
  • 1983 «Підліток» (Софія Андріївна)
  • 1986 — «Ігор Савович» (т/ф, 3 с, Олена Платонівна)
  • 1987 «Моя люба» (Тамара Хрустальова)
  • 1989 «Інтердівчинка» (Алла Сергіївна Зайцева, мати Тані)
  • 1992 «Анкор, ще анкор!» (Тамара Володимирівна, дружина полковника Виноградова)
  • 2003 «Ідіот» (телесеріал; Ніна Олександрівна Іволгіна)
  • 2008 —"Клінч" (мама Анни)
  • 2008 «Апостол» (телесеріал; Хромова Євгенія Тихонівна)
  • 2008 «Адмірал» (телесеріал; дружина Ессена)
  • 2009 — «Смерть Вазір-Мухтара. Любов і життя Грибоєдова» (телесеріал; Настасья Федорівна. У 2011 р. була номінована на кінопремію «Золотий носоріг» за найкращу жіночу роль другого плану)
  • 2011 — «Пандора» (телесеріал; Галина Йосипівна Вітяева)
  • 2013 «Відлига» (бабуся Мар'яни)
  • 2014 «Перекладач» (телесеріал; Олександра Костянтинівна)
  • 2014 «Швидка допомога» (телесеріал; Ніна Забєліна, актриса)
  • 2014 «Дві жінки» (Ганна Семенівна Іслаєва, мати Іслаєва) та ін.

Озвучування

Документальний фільм

  • 2009: «Холодные струи искусства. „Горошинка в шкатулке“ Лариса Малеванная» (рос.) (телеканал «Культура»)

Примітки

Література

  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.250;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.459.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.