Курганський Володимир Абрамович

Закінчив Московський електромеханічний технікум залізничного транспорту (1946) та Ленінградський інститут кіноінженерів (1953).

З 1953 р. працював звукооператором на Одеській студії художніх фільмів.

Оформив кінокартини: «Весна на Зарічній вулиці» (1956), «Координати невідомі» (1957), «Два Федори» (1959), «Мрії збуваються» (1959), «Сильніше урагану» (1960), «Ніколи» (1962), «Таємниця» (1963), «Дочка Стратіона» (1964), «Вірність» (1965), «Явдоха Павлівна» (1966), «Товариш пісня» (1966, кіноальманах), «Один шанс із тисячі» (1968), «Якщо є вітрила» (1969), «Міський романс» (1970), «Севастополь» (1970), «Остання справа комісара Берлаха» (1972).

Був членом Спілки кінематографістів України.

Переїхав до Москви. Був членом Спілки кінематографістів СРСР (Московське відділення).

Оформив на «Мосфільмі» кінокартини «Фокусник» (1967), «Повернення катера» (1971), «Гарячий сніг» (1972), «Великий атракціон» (1974), «Остання жертва» (1975), «Портрет з дощем» (1977), «Спартак» (1977, фільм-балет), «Мій ласкавий і ніжний звір» (1978), «У день свята» (1978), «Небезпечні друзі» (1979), «Постріл у спину» (1979), «Коней на переправі не міняють» (1980), «Кільце з Амстердама» (1981), «Принцеса цирку» (1982), «Покровські ворота» (1982), «Опудало» (1983), «Європейська історія», «Розставання» (1984), «Варіант „Зомбі“» (1985), «Заповіт» (1985), «Зіна-Зінуля» (1986), «Загін» (1987), «Безпредел» (1989), «Вірними залишимося»/Верни ще останем /Wir bleiben treu (1989), «Інтердівчина» (1989), «Віват, гардемарини!» (1991), «Сірі вовки» (1993).

На інших кіностудіях оформив картини «Казенний будинок» (1989, к/с «Третій Рим»), «Світ в іншому вимірі» (1990, ТО «Екран»), «Золоте дно» (1995).

• Володимир Курганський на сайті IMDb (англ.)
• Фільмографія на dic.academic.ru (рос.)