Інтерлінгва
Інтерлінгва — натуралістична штучна міжнародна мова, оприлюднена у 1951 році Міжнародною асоціацією допоміжної мови (International Auxiliary Language Association — IALA) під керівництвом А. Ґоуда. Попередня 27-річна праця великого колективу європейських та американських лінгвістів закінчилася виданням Інтерлінгва-англійського словника (IED) та Граматики інтерлінгви (IG) Ґоуда і Блера. В лютому 1954 р. було утворено Всесвітній союз розповсюдження інтерлінгви (Union Mundial pro Interlingua — UMI).
Інтерлінгва | |
---|---|
Interlingua | |
Поширена в | Фінляндія, Норвегія, Швеція, США, Велика Британія та в інших країнах |
Носії | 1500 (2000) |
Писемність | латинська абетка |
Класифікація |
штучна мова на основі англійської іспанської італійської французької португальської латинської російської |
Офіційний статус | |
Регулює | Union Mundial pro Interlingua |
Коди мови | |
ISO 639-1 | ia |
ISO 639-2 | ina |
ISO 639-3 | ina |
SIL | ina |
Орфографія
Абетка складається з 26 літер:
A B C D E F G H I J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
Орфографія традиційна, з відхиленнями від вимови — як регулярними, позиційно зумовленими, так і для окремих слів.
- c читається як [ц] перед голосними переднього ряду і [к] в інших позиціях;
- ch звичайно вимовляється як [к], в інтернаціоналізмах французького походження може читатися [ш];
- g в сполученнях -age, -agi- вимовляється як [дж], в інших позиціях — як [ґ];
- n пом'якшується перед g та k;
- s озвончується між голосними;
- t читається як [ц] в закінченнях -antia, -entia, -tion, -tie;
- у читається як [й] перед голосним, [і] — в інших позиціях;
Наголос ненормований, але найчастіше припадає на голосний перед останнім приголосним.
Морфологія
Частини мови не мають спеціальних закінчень. Множина іменників утворюється за допомогою кінцевого -(e)s, значення непрямих відмінків виражаються прийменниками.
Прикметники та артиклі (неозначений un, означений le) не узгоджуються з іменниками.
Особові займенники зберігають форми непрямих відмінків, як в романських мовах:
io | я | me | мене | nos | ми | nos | нас |
tu | ти | te | тебе | vos | ви | vos | вас |
ille | він | le | його | illes | вони | les | їх |
illa | вона | la | її | illas | вони | las | їх |
illo | «воно» | lo | його | illos | вони | los | їх |
Дієслова в теперішньому часі закінчуються на тематичний голосний. Інфінітив має закінчення -r, форми минулого і майбутнього часу — -va і -ra відповідно), умовного способу — -rea, активних і пасивних дієприкметників — -(e)nte і -te відповідно. Перфект утворюється за допомогою дієслова-модифікатора ha від пасивних дієприкметників.
Похідні прислівники закінчуються на -(a)mente.
Приклад тексту
Окциденталь | Інтерлінгва | Латино-сіне-флексіоне | Латинська мова |
Patre nor, qui es in li cieles, |
Patre nostre, qui es in le celos, |
Patre nostro, qui es in celos, |
Pater noster, qui es in cælis, |
Див. також
Ресурси тенет
Посилання
- Мова інтерлінгва на сайті Glottolog 3.0: Language: Language: Interlingua (International Auxiliary Language Association) (англ.)