Іовчук Михайло Трифонович

Михайло Трифонович Іовчук (нар. 19 листопада 1908(19081119), село Завужов'є Гродненської губернії, тепер Кобринського району Брестської області, Білорусь — 9 січня 1990, місто Москва) — радянський діяч, філософ, ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС, секретар ЦК КП(б) Білорусії з пропаганди і агітації. Член Бюро ЦК КП(б) Білорусії в 1947—1949 роках. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1981 роках. Депутат Верховної Ради СРСР 2-го скликання. Доктор філософських наук (1946), професор (1939). Член-кореспондент Академії наук СРСР по відділенню історії і філософії (історія філософії) (з 4.12.1946). Іноземний член Болгарської Академії наук (1972).

Іовчук Михайло Трифонович
Народився 6 (19) листопада 1908
село Завужов'є Гродненської губернії, тепер Кобринського району Брестської області, Білорусь
Помер 9 січня 1990(1990-01-09) (81 рік)
Москва, СРСР
Поховання Введенське кладовище
Громадянство  Росія,  СРСР
Національність білорус
Діяльність філософ, політик
Науковий ступінь доктор філософських наук
Заклад Білоруський державний університет
Членство Академія наук СРСР
Напрямок марксистська філософія
Посада депутат Верховної ради СРСР
Партія КПРС
Нагороди

Життєпис

Народився в селянській родині.

Член ВКП(б) з 1926 року.

У 1926—1931 роках — студент філософського відділення Академії комуністичного виховання імені Крупської. У 1931—1933 роках — аспірант Комуністичного університету викладачів суспільних наук.

У 1933—1936 роках — заступник начальника, начальник політичного відділу радгоспу в Білоруській РСР.

У 1936—1938 роках — на редакторській роботі у Видавництві соціально-економічної літератури («Соцэкгиз») у Москві.

Одночасно у 1936—1939 роках — завідувач кафедрами діалектичного матеріалізму і марксизму-ленінізму Московського хіміко-технологічного інституту імені Д. І. Менделєєва і Московської сільськогосподарської академії імені К. І. Тімірязєва.

У вересні — листопаді 1939 року — заступник завідувача відділу друку і пропаганди Виконавчого комітету Комінтерну. У листопаді 1939 — вересні 1941 року — завідувач відділу пропаганди Виконавчого комітету Комінтерну.

У 1941—1944 роках — в Управлінні пропаганди і агітації ЦК ВКП(б). У травні — червні 1944 року — відповідальний редактор журналу «Под знаменем марксизма». У травні 1944 — лютому 1947 року — заступник начальника Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б).

Одночасно з 1943 по 1947 рік завідував кафедрою історії російської філософії на філософському факультеті Московського державного університету імені Ломоносова.

7 березня 1947 — 15 лютого 1949 року — секретар ЦК КП(б) Білорусії з пропаганди і агітації. Одночасно завідував кафедрою філософії у Білоруському державному університеті.

У 1949—1953 роках — завідувач кафедри діалектичного та історичного матеріалізму Уральського державного університету в місті Свердловську. З 1953 року — професор кафедри історії марксистсько-ленінської філософії філософського факультету Московського державного університету імені Ломоносова. У 1957—1963 роках — завідувач кафедри історії марксистсько-ленінської філософії на філософському факультеті Московського державного університету імені Ломоносова.

У 1957—1970 роках — завідувач сектора Інституту філософії Академії наук СРСР та головний редактор журналу «Філософські науки». З 1966 року — голова Наукової ради Академії наук СРСР з історії суспільної думки.

У жовтні 1970 — березні 1978 року — ректор Академії суспільних наук при ЦК КПРС.

З березня 1978 року — консультант Інституту марксизму-ленінізму при ЦК КПРС. Працював в Інституті філософії АН СРСР.

Помер 9 січня 1990 року. Похований в Москві на Введенському цвинтарі.

Основні праці
  • Бєлінський. Його філософські та соціально-політичні погляди. Москва, 1939.
  • Розвиток матеріалістичної філософії в Росії в XVIII-XIX століттях. Москва, 1940.
  • Васецкий Г., Іовчук М. Нариси з історії російського матеріалізму XVIII-XIX ст. Москва, 1942.
  • Філософські та соціологічні погляди Н. П. Огарьова. Москва, 1957.
  • Історія філософії як наука, її предмет, метод і значення. Москва, 1960.
  • Г. В. Плеханов і його праці з історії філософії. Москва, 1960.
  • Короткий нарис історії філософії. Москва, 1960 (разом з Т. І. Ойзерманом та І. Я. Щипановим).
  • З історії марксистсько-ленінської філософії після Другої світової війни. Москва, 1961 (редактор).
  • Проти сучасної буржуазної філософії. Москва, 1963 (редактор).
  • Марксистсько-ленінська філософія і соціологія в СРСР і європейських соціалістичних країнах. Москва, 1965 (редактор).
  • Ленінізм, філософські традиції і сучасність. Москва, 1970.
  • Ленінізм і сучасні проблеми історико-філософської науки. Москва, 1970 (редактор).
  • Теоретична спадщина В. І. Леніна і сучасна філософська наука. Москва, 1974 (редактор).
  • Іовчук М., Курбатова І. Плеханов. Москва, 1977.

Нагороди і звання

Примітки

    Джерела
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.