Ірен Мелікофф

Народилася в Петрограді в інтелігентній азербайджанській сім'ї нафтового магната з Баку Іскендера Мелікова[5]. Через два роки після Жовтневого перевороту її сім'я переїхала до Фінляндії. Потім, через деякий час, вони назавжди перебралися до Франції, в Париж[6]. Після закінчення середньої школи вступила на літературний факультет університету Сорбонни за спеціальністю східні мови та література.

Закінчивши Сорбонну, Ірен Мелікофф виходить заміж і 1941 року переїжджає разом з чоловіком до Туреччини. 1948 року повертається до Парижа і веде дослідження в галузі тюркології. Очолювала Інститут тюркології та Ірану Страсбурзького університету. Була почесною докторкою турецького Сельджуцького університету, Бакинського державного університету і Університету Марка Блока в Страсбурзі. Була співзасновницею видання TURCICA, займала різні керівні посади[7].

Після того, як радянські війська увійшли в Баку 20 січня 1990 року і вчинили розправу над мирними жителями, вона в числі багатьох представників азербайджанської еміграції у Франції вийшла на мітинг[8].

Мелікофф — авторка книг «Умур Паша дастани», «Мелік Данішменд», «Ебі Муслім Хорасані», «Слідами тюркського суфізму» та інших[9].

• Кавалер ордена Академічних пальм (1978)[10][11][12]
• Офіцер ордена Академічних пальм (1983)[12]
• Кавалер ордена Почесного легіону (1994)[13]

• Vazeh Əsgərov. L’immigration des Azerbaïdjanais en France : Histoire et perspectives. — 2012. — С. 392.