Ірининська вулиця

Іри́нинська ву́лиця вулиця в Шевченківському районі міста Києва, місцевість Старий Київ. Пролягає від Володимирської вулиці до вулиці Паторжинського.

Ірининська вулиця
Київ
Місцевість Старий Київ
Район Шевченківський
Назва на честь Ірининського монастиря
Колишні назви
Іринінська; вул. ім. Жореса
Загальні відомості
Протяжність 150 м
Координати початку 50°27′04″ пн. ш. 30°30′56″ сх. д.
Координати кінця 50°27′03″ пн. ш. 30°31′03″ сх. д.
Поштові індекси 01001, 01601
Транспорт
Найближчі станції метро  «Золоті ворота»
Рух односторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10619
У проєкті OpenStreetMap r370271
Мапа
 Ірининська вулиця у Вікісховищі

Історія

Вулиця виникла у 40-і роки XIX століття. Назву отримала на честь Ірининського монастиря, через колишню територію якого вона проходить. Цей монастир був зведений у XI столітті та зруйнований під час навали хана Батия; у 1832 році залишки монастиря були розкопані. З 1938 року вулиця ім. Жореса[1], на честь французького соціаліста Жана Жореса (18591914). Сучасну назву відновлено у 1944 році[2].

Пам'ятки архітектури

Пам'яткою архітектури є комплекс будівель Ремісничої управи (буд. № 4), зведений у 19011902 році архітектором М. Казанським. Комплекс складається з головного будинку управи, зведеного у неоросійському стилі, та прилеглого до нього комплексу майстерень, зведених у цегляному стилі, в яких проводилися іспити претендентів на звання ремісника. Однак у 1902 році Ремісничу управу скасували, а будинки перейшли у власність Київського товариства допомоги особам, які займаються ремісничою працею. У радянські часи тут розташовувалася трудова школа № 67, пізніше — кулінарний технікум. У 1970-х роках будівлі пристосували до потреб КДБ УРСР (надалі СБУ).

Видатні особи, пов'язані з Ірининською вулицею

У будинку № 10 (не зберігся), який належав вчителю латини І. Д. Юскевичу-Красковському, у 1859 році, під час останнього візиту до Києва, зупинявся Т. Г. Шевченко. На згадку цієї події встановлено меморіальну дошку, яка, втім, знаходиться на сучасному будинку № 8-10, зведеному у 1978 році на місці зруйнованого особняка.

У будинку № 5 (не зберігся) на початку XX століття мешкав академік АН УРСР О. В. Корчак-Чепурківський, у 1910-х роках бував артист балету Серж Лифар.

Зображення

Див. також

Примітки

  1. Постанова президії Київської міської Ради робітничих, селянських та червоноармійських депутатів від 11 листопада 1938 року № 1082/6 «Про перейменування вулиць м. Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 1, спр. 10720, арк. 30, 30зв, 31, 31зв, 32, 32зв, 33. Архівовано з першоджерела 28 листопада 2015.
  2. Постанова виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 6 грудня 1944 року № 286/2 «Про впорядкування найменувань площ, вулиць та провулків м. Києва». Дод. № 1. Дод. № 2. // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 38, арк. 65–102. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013. Архівовано з першоджерела 22 червня 2013.

Посилання

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.