Казанський Микола Миколайович
Мико́ла Микола́йович Каза́нський (нар. 3 (15) листопада 1858, Углич — 20 серпня 1914 року, Київ) — російський архітектор.
| Микола Казанський | |
|---|---|
| Народження | 3 (15) листопада 1858 |
| Смерть | 20 серпня 1914 (55 років) |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна (підданство) |
 Російська імперія |
| Навчання | Московське училище живопису, скульптури та зодчества (1883) і Петербурзька академія мистецтв (1889) |
| Діяльність | архітектор |
| Праця в містах | Київ |
| Архітектурний стиль | київський ренесанс, російський стиль |
Життєпис
Микола Казанський народився 15 листопада (за старим стилем — 3 листопада) 1858 року в російському місті Угличі, в родині священика. У 1875 році Микола Казанський вступив до Московського училища живопису, ваяння та архітектури. Після закінчення курсу наук він підготував дипломний проект «Театру, що не згорає», за який у 1883 році отримав срібну медаль училища. Після закінчення училища деякий час працював у будівельному відділенні при Московській міській управі. У 1887 році вступає до Імператорської Академії мистецтв у Санкт-Петербурзі. У 1889 році його проект «Сільської церкві з будинком для прічта та школи» приносить йому велику срібну медаль Академії та звання «класного художника III-го ступеня».
У 1890 році Микола Казанський переїжджає до Києва. Тут у 1892 році він купує садибу з двоповерховим будинком на Подолі (вулиця Сагайдачного, 1; наразі втрачено) та одружується з Зінаїдою Юхимівною Капник — онукою іншого київського архітектора, військового інженера Івана Антонова. Деякий час був експертом з оцінки нерухомості у Київському кредитовому товаристві.
У 1896–1902 роках Микола Казанський обіймав посаду члена Київської міської управи, відповідального за будівну справу (може бути порівняна з сучасним статусом головного архітектора міста), йому були підпорядковані міські архітектори. Успішно виконував свої обов'язки в період інвестиційного буму кінця XIX — початку XX сторіч, протягом якого сам також звів низку будівель у дусі «київського ренесансу» та «російського стилю». Як представник муніципальної влади брав участь у зведенні Міського театру (тепер Національна опера України ім. Т.Г.Шевченка).
Переважну частину доробку М. М. Казанського становлять прибуткові будинки.
Помер Микола Казанський 20 серпня 1914 року, похований на Байковому кладовищі.
Будинки, зведені М. М. Казанським
- Будинок Київського художнього училища (вул. Бульварно-Кудрявська, 2)
- «Будинок працьовитості» — доброчинний заклад, де малозабезпеченим киянам надавався притулок і робота (вул. Гоголівська, 39)
- Корпус пивоварного підприємства Ріхерта (вул. Кирилівська, 35)
- Церква Покрова Пресвятої Богородиці (вул. Мостицька, 2а — за проектом Є. Ф. Єрмакова)
- Церква Успіння Пресвятої Богородиці (вул. Почайнинська, 28)
- Церква Апостолів Петра і Павла на Куренівці (не збереглася).
- Дім Слов'янського (вул. Хрещатик, 1/2; втрачено)
- Двоповерховий житловий будинок, який належав причту Софійського собору (вул. Велика Житомирська, 15/1)
- Корпус місцевої Ремісничої управи (вул. Ірининська, 4)
- Садиба повітового дворянського училища (вул. Костянтинівська, № 9/6)
- Прибутковий будинок купця Ф. Лакерді (Андріївський узвіз, 2-А)
- Прибутковий будинок камер-юнкера Павла Ісаєвіча (вул. Велика Васильківська, 15/2)
- Прибутковий будинок купця Федора Дибенка (вул. Велика Васильківська, 30)
- Житловий будинок (вул. Велика Васильківська — разом з архітектором Я. Вольманом; втрачено)
- Прибутковий будинок дворянки В. Тілль (вул. Велика Житомирська, 13)
- Флігель з магазином купців Левковських (вул. Верхній Вал, 16)
- Прибутковий будинок купця Ф. Безсонова (вул. Верхній Вал, 24)
- Прибутковий будинок купця Я. Новикова (вул. Костянтинівська, 12/8)
- Прибутковий будинок О. Тихонова (пров. Десятинний, 7)
- Прибутковий будинок (вул. Заньковецької, 10/7)
- Прибутковий будинок (вул. Костянтинівська, 19)
- Прибутковий будинок (вул. Мала Житомирська, 18 — зроблено дві прибудови, надбудовано верхні поверхи)
- Прибутковий будинок (вул. Мала Житомирська, 7 — капітальна реконструкція)
- Прибутковий будинок (вул. Мала Житомирська, 8)
- Прибутковий будинок Г. Кутика (вул. Межигірська, 17)
- Прибутковий будинок купця О. Фельдмана (вул. Межигірська, 26/24)
- Садиба купця М. Балабухи (вул. Межигірська, 3/7 — разом з архітектором М. Гарденіним)
- Прибутковий будинок (вул. Михайлівська, 7)
- Прибутковий будинок (вул. Михайлівська, 10 — реконструкція фасаду, надбудова третього поверху)
- Прибутковий будинок С. Томашевського (вул. Паторжинського, 6; втрачено)
- Капітальний флігель з протизсувними фундаментами (вул. Сагайдачного, 1; втрачено)
- Два флігелі із складами (вул. Сагайдачного, 24)
- Прибутковий будинок аптекарського помічника Октавіана Більського (вул. Герцена, 14)
- Прибутковий будинок В. Маслова (вул. Саксаганського, № 60 і 60-А)
- Прибутковий будинок (вул. Івана Мазепи, 18/29)
- Прибутковий будинок (вул. Стрітенська, 4/13)
- Прибутковий будинок С. Бонацького (вул. Тарасівська, № 19 і 19-Б)
- Прибутковий будинок доктора медицини І. Бендерського (вул. Льва Толстого, 1)
- Житловий будинок (вул. Хорива, 46)
- Житловий будинок (Вознесенський узвіз, 31)
- Житловий будинок (вул. Ярославська, 28)
Джерела
- Михайло Кальницький, Дмитро Малаков. Головні та міські архітектори Києва(рос.)(укр.)
- Киевский архитектор Николай Казанский. К 150-летию со дня рождения (рос.)
- Звід пам'яток історії та культури України Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Том 1, ч. 1. К., 1999 — ISBN 966-95478-1-4
- Звід пам'яток історії та культури України Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Том 1, ч. 2. К., 2003 — ISBN 966-95478-2-2
- Звід пам'яток історії та культури України Енциклопедичне видання у 28-ти томах. Том 1, ч. 3. К., 2011 — ISBN 966-95478-2-2.
- Пам'ятки історії та культури України: Каталог-довідник. Зошит 2: Каталог-довідник пам'яток історії та культури України: м. Київ / В. О. Горбик (кер. автор. колект.) та ін. — К., 2007. — 277 с. — ISBN 978-966-8999-05-5.