Іскри

Іскри (пол. Iskrowie) — український шляхетський козацький рід. За даними польського геральдиста Адама Бонецького, був представлений у Белзькому та Волинському воєводствах; за легендою, перший відомий представник роду Яків Острянин.

Іскри
Копач[1]
Родоначальник: Яків
Місце походження: Остер

Історія

За легендою, першим відомим представником роду був Яків Острянин родом з Чернігівщини, з міста Остер. Згодом представники роду розселилися на території Полтавського, Стародубського, Переяславської полків.

Острянин мав двох синів Івана та Юрія.

Його син, Іван Якович, наказний гетьман, убитий у 1659. Онук Іскра, Іван Іванович, полковник полтавський, страчений разом з Василем Кочубеєм за донос на гетьмана Івана Мазепу.

Інший син Якова Остряниці, Юрій Якович. Його син, Захар Юрійович, був Корсунським полковником. Він був заарештований разом з Іваном Іскрою з приводу доносу на гетьмана Мазепу. Після реабілітаціі отримав назад свої маєтності. Оселився на території Стародубського полку, був там сотником, потім полковим обозним у тому ж полку.

Рід Іскр внесений в VI і II частини родовідних книг Київської та Полтавської губерній Російської імперії.

Внесені як дворяни Російської імперії до «Малоросійського гербовника».

Представники

  • Мартин Іскра-Зерванський, згаданий у записах львівських судів у 1504—1506 роках; дружина — Катерина Білецька з Білки
  • Іван, 1511 року дав свідчення в Перемишлі
  • Яків, 1543 року мав справу зі Зелінським
  • Мартин — торговицький урядник князя Корецького 1575 року
  •  ? — дідич села Чехи у Львівській землі 1578 року
  • Теодора Мартинівна — у 1579 році була дружиною Остафія Хомича Мокренського
  • Софія — дружина князя Матвія Масальського 1613 року
  • Войтіх; 1623 року в луцькому гродському суді зареєстровано його заповіт
  • Маріанна — дружина Андрія Сіцинського 1642 року
  • Михайло (пом. до 1705) — буський стольник
  • Іван мозирський стольник у 1705 році
  • Андрій — буський стольник
    • Андрій; ймовірно, його удова Катерина з Янковських разом з Теофілією, дружиною Миколая Дрогойовського, і Анною, дружиною Стефана Кухарського, 1746 року посідали Кокорів і Чехи[2]

  • Яків Острянин (? 1641) — козацький отаман, керівник повстання Острянина 1638 року.
    • Іскра Іван Якович (? 1659) — полтавський полковник
    • Іскра Юрій Якович (?  ?) — корсунський полковник.
      • Іскра Захар Юрійович (16501730) — корсунський полковник (1699 року з синами Климентом і Григорієм отримали Лисянку (пол. Lisienka), Станишівку і Псищів (пол. Psyszczew[2]).
        • Іскра Климентій Захарович (? — до 1730) — трахтемирівський сотник, переяславський хорунжий.
        • Іскра Іван Захарович — сотник компанійського полку.
        • Іскра Григорій Захарович
        • Іскра Олена Захарівна — дружина компанійського полковника Карпа Часника.


  • Анеля — дружина Потемпського (Potępska), підкоморія галицького, її кам'яницю для залагодження справ, пов'язаних з будівництвом костелу домініканців у Львові, викупив гетьман Юзеф Потоцький[5].

Примітки

  1. Herbarz Polski Kaspra Niesieckiego. — Т.IX — Lipsk, 1842 — S.93
  2. Boniecki A. Herbarz polski — Cz. 1. — T. 8. — S. 61.
  3. Hejnosz W. Branicki z Branicy Józef, h. Korczak (†1735) // Polski Słownik Biograficzny. — T. 2. — S. 407. (пол.)
  4. Przyboś K. (opracował). Urzędnicy województwa ruskiego XIV—XVIII wieków. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1987. — S. 46. — ISBN 83-04-0251213-4 całość, ISBN 83-04-01814-4. (пол.)
  5. Biernat, M., Kurzej, M., Ostrowski, J. Kościół p.w. Bożego Ciała i klasztor OO. Dominikanów we Lwowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : Antykwa, drukarnia Stabil, 2012. — T. 20. — S. 192—193. — (Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej. Cz. I). — ISBN 978-83-63463-02-1. (пол.)

Джерела та література

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.