Ісківці (Миргородський район)

І́сківці — село в Україні, у Миргородському районі Полтавської області. Населення становить 744 осіб. Орган місцевого самоврядування — Ісковецька сільська рада[2].

село Ісківці
Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам у селі Ісківці
Пам’ятний знак полеглим воїнам-землякам у селі Ісківці
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада Ісковецька сільська рада
Код КАТОТТГ UA53060290090030858
Основні дані
Засноване 1666
Населення 744
Площа 4,266 км²
Густота населення 174,4 осіб/км²
Поштовий індекс 37251
Телефонний код +380 5356
Географічні дані
Географічні координати 50°15′41″ пн. ш. 33°12′38″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 100 м[1]
Місцева влада
Адреса ради 37251, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Ісківці
Сільський голова Макаренко Сергій Миколайович[2]
Карта
Ісківці
Ісківці
Мапа

 Ісківці у Вікісховищі

Географія

Село Ісківці розташоване на берегах річки Сулиця, вище за течією на відстані 2,5 км розташоване село Овдіївка, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Скоробагатьки.

Історія

Засноване 1666 року як хутір для панських робітників[джерело?].

Вперше згадуються в переписних книгах 1666 як село Юшківці Сенчанської (Счнецької) сотні Лубенського полку. 1688 універсалом лубенського полковника Леонтія Свічки надані сенчанському сотникові Леонтію Васильовичу Слюзу. 1690 універсалом гетьмана І. Мазепи і царською грамотою підтверджені. 1710 універсалом від гетьмана І. Скоропадського дані у володіння його дружині Марії Павлівні. 1729 — 26 дворів, власниками села Юсківці були вдова Марія та її син значковий товариш Семен Слюзи. З 1802 року село — у складі Полтавської губернії. За переписом 1859 року в селі 197 дворів, де мешкають 1188 осіб, два ярмарки на рік. 1863 Юсківці Сенчанські — центр волості Лохвицького повіту, 243 двори, де мешкають 1599 осіб, дерев'яна Покровська церква, винокурний завод. 1888 року — 396 господарств, 2038 жителів, з них письменних 34 чоловіків і 4 жінки. 1866 року засноване двокомплектне початкове училище, у якому навчалося 60 хлопчиків. 1888 року збудоване нове приміщення училища. 1910 — 379 господарств, 2086 жителів, з них писемних чоловіків — 439, жінок — 104. Діяло 12 вітряків, дві лавки. Під час першої російської революції 1905—1907 років у селі організовано осередок «Селянської спілки». В економії поміщика Пишненка відбулося декілька селянських заворушень. Сім'ї активних учасників цих подій були вислані на поселення в Сибір.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років помер щонайменше 571 житель села[3].

Економіка
  • Птахо-товарна ферма.
  • ТОВ «Авангард».

Об'єкти соціальної сфери
  • Школа.
  • Лікарня.
Пам'ятник-бюст Герою Радянського Союзу, командуючому військами Південно-Західного фронту М. П. Кирпоносу

Примітки
  1. Прогноз погоди в селі Ісківці. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 28 листопада 2020.
  2. Ісковецька сільська рада. rada.info. Процитовано 28 листопада 2020.
  3. Ісківці. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.