Італійська еротична комедія

Італійська еротична комедія (італ. Commedia sexy all'italiana) — один із жанрів італійського кінематографу, піджанр італійської комедії. Характеризується рясністю жіночої наготи, але водночас відбувається дотримання її у певних рамках задля запобігання соціальної критики. Фільми цього жанру мають щось середнє між сороміцькими комедіями та гумористичними еротичними фільмами з елементами фарсу та певною подібністю сюжетної лінії.

Перші еротичні комедії почали з'являтись в Італії ще у кінці 1960-их років, більшого масштабу набули вони у 1970-их роках. Інтерес до знімання фільмів цього жанру знизився на початку 1980-их років. Однак, окремі еротичні комедії можна прослідкувати і до середини 1990-их років. Окрім Італії, такі фільми знімались також і у країнах Південної Америки.

Італійська еротична комедія, як піджанр, мала своє коріння з декількох інших жанрів. Стиль мондо популяризував жіночу наготу, руйнуючи кордони дозволеного в італійському кіно. Водночас низка італійських комедій 1960-их років зосереджувались на лицемірстві та сороміцьких табу. На початку 1970-их років П'єр Паоло Пазоліні зняв «Трилогію життя» на основі творів Боккаччо та Чосера («Декамерон» (1971), «Кентерберійські оповідання» (1972) і «Квітка тисячі й однієї ночі» (1974)), які породили низку неофіційних продовжень та пародій, об'єднаних загальною назвою Декамеротика. Послаблення позицій італійської цензури на початку 1970-их років породило масове виробництво фільмів у стилі італійської еротичної комедії. З середини 1980-их років фільми даного жанру менше з'являлись у прокаті, так як еротика почала поширюватись у телебачення та журнали і, крім того, більш доступними стали порнографічні фільми.

Багато актрис стали відомими завдяки італійським еротичним комедіям. Так, Едвіж Фенек, яку вважають зіркою жанру, побудувала свою кар'єру саме на таких фільмах. Окрім неї відомими акторками є Глорія Гвіда (відома за серією Школа), Надя Кассіні (її називають ще спадкоємицею Едвіжи), Анна Марія Ріццолі. Деякі актриси після переходу до італійських еротичних комедій стали більш відомими — Фемі Бенуссі, Барбара Буше та Кармен Руссо. Даний жанр фільмів ототожнювали також і з чоловіками, відомими коміками були Ліно Банфі, Піппо Франко, Альваро Віталі та Ренцо Монтаньяні.