Ітамар Бен-Аві

Ітамар Бен-Аві в дитинстві

Бен-Ційон Бен-Єгуда народився в Єрусалимі 31 липня 1882 року, у сім'ї Девори та Еліезера Бен-Єгуди[4]. Він виховувався як перший носій івриту сучасності. Еліезер наполягав, щоб хлопчик міг чути вдома тільки іврит. Йому не дозволяли гратися з іншими дітьми, адже вони розмовляли різними мовами, не івритом. Хлопчик дружив із собакою, яку назвав Магер (англ. מהר; «швидкий»). Сім'я була відсторонена від ультраортодоксальної спільноти через використання івриту як повсякденної мови. Релігійна спільнота сприймала це святотатством, оскільки вважала іврит мовою Тори та молитов, а не для «пустої балаканини».

1891 року від туберкульозу померла матір, а невдовзі й троє його братів і сестер померли від епідемії дифтерії. Після смерті Девори батько одружився на її молодшій сестрі, письменниці Хемді Бен-Єгуді (ім'я при народженні Бейла Йонас), тож тітка Бен-Ційона стала його мачухою. Хлопець змінив ім'я після смерті матері на «Ітамар», оскільки саме це ім'я батьки спершу хотіли йому дати. Ім'я «Ітамар» означає «острів фініків» і походить від слова «тамар» (івр. תמר‎, фінік або пальма), яке є символом сіонізму. Прізвище він змінив на «Бен-Аві». «Аві» (івр. אב"י‎) — це абревіатура від «Еліезер Бен-Єгуда» (ЕБЄ) (івр. אליעזר בן-יהודה‎); на івриті), що також означає «мій батько», тому Бен-Аві буквально означає «син мого батька», «син ЕБЄ».

У 19 років Бен-Аві поїхав до Європи, де навчався в університетах у Парижі та Берліні. Він повернувся до Палестини 1908 року як журналіст, приєднавшись до свого батька в редагуванні та написанні газет івритом[4].

Бен-Аві одружився з Лією Абушедід (івр. לאה אבושדיד‎; 1889—1982), з багатої єврейсько-марокканської родини Єрусалиму. Бен-Аві познайомився з нею, коли йому було 23, а їй 16 років. Батьки Лії не схвалювали це залицяння через погане фінансове становище, ашкеназьке походження та різницю у віці. Сподіваючись переконати батьків, він публікував у газеті «Га-Ор» вірші, в яких освідчувався у своїй любові до Лії. Тільки через три роки, коли він опублікував вірш про самогубство, вони змирилися і дозволили шлюб. 1914 року, після двох років переговорів про шлюбний контракт, пара одружилася[4]. У них було три дочки: Дрор-Ейлат (1917—1921), Дрора (1922—1981) та Ріна (1925—2016)[5]. Дрора і Ріна стали ведучими новин на радіо.

1919 року він заснував єврейську щоденну газету під назвою «Доар-га-Йом» (букв. «Щоденна пошта») і керував нею до 1929 року. Крім того, він був сіоністським активістом у Бней-Біньямін (івр. בְּנֵי בִּנְיָמִין‎, букв: «сини Біньяміна») і Єврейському національному фонді[4]. Він був емісаром Єврейського національного фонду в різних країнах. Разом з Оведом Бен-Амі він допоміг зібрати кошти для заснування міста Нетанья.

1939 року, коли його фінансове становище погіршилося і в пошуках постійного доходу, Бен-Аві поїхав до Сполучених Штатів, щоб зайняти посаду представника Єврейського національного фонду в Нью-Йорку[4]. 1943 року він помер там у віці 60 років, за п'ять років до створення Ізраїлю. Тіло повернули до Палестини в 1947 році і поховали на Оливковій горі в Єрусалимі.

«Ha Şavuja ha Palestini» (івр. השבוע הפלשתיני‎, сучасна транслітерація: «ha-Shavua ha-Palestini», «Га-Шавуа Га-Палестіні») (11 січня 1929)

З 1920 по 1933 рік він був головним редактором і журналістом «Доар-га-Йом», тодішнього єврейського близнюка британської «Дейлі мейл». У своїх численних публікаціях у «Доар-га-Йом» він також виступав за широке використання міжнародної мови есперанто.

Бен-Аві був прихильником латинізації івриту. Він віддав перевагу латинській абетці, повному алфавіту з голосними літерами, а не традиційній староєврейській абетці, з приголосною орфографією івриту (з обмеженою кількістю matres lectionis) із використанням «квадратних ассирійських літер». Староєврейська система письма датується від часів писаря Ездри, 500 р. до н. е.

Бен-Аві написав біографію свого батька під назвою «Аві» («Мій батько»), яку надрукував власним вигаданим варіантом староєврейського алфавіту з використанням латинських літер та деяких їхніх варіацій. Він був головним редактором двох тижневиків, написаних реформованим латинським шрифтом, — «Га-Шавуа Га-Палестіні» («Тиждень Палестини», 1928) та «Дрор» («Свобода», 1934).

• Особисті документи Бен-Аві зберігаються в Центральному сіоністському архіві в Єрусалимі. Позначення групи записів — А43.