Іультинський район

Іультинський район (рос. Иультинский район; чук. Ивылтин район) — один з муніципальних районів Чукотського автономного округу Російської Федерації. В його межах існує муніципальне утворення міський округ Егвекінот, утворений замість скасованого Іультинського муніципального району. Адміністративний центр — смт Егвекінот.

Іультинський район

рос. Иультинский район
чук. Ивылтин район

Герб
Адміністративний центр смт Егвекінот
Країна  Росія[1][2]
Регіон Чукотський автономний округ
муніципальний район  Росія
Офіційна мова російська
Населення
 - повне 5038 осіб (2017)
 - густота 0,037
Площа
 - повна 136 644,24 км²
Часовий пояс UTC+12
Дата заснування 1953—2008
Вебсайт iultinsky.munrus.ru
Іультинський район на мапі Чукотського АО
Іультинський район на мапі Чукотського АО
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Іультинський район

Географія

Іультинський район розташований в північно-східній частині Чукотського автономного округу, в північній частині є узбережжям Східно-Сибірського та Чукотського морів. У район входять також острови Врангеля і Геральд.

Унікальність географічного розташування району полягає в тому, що більша частина його території знаходиться за Північним полярним колом і тут же розташована географічна точка - перетин Північного полярного кола і Гринвіцького (0 - 180 градусів) меридіану.

Природні умови

Іультинський район складається з трьох природних западин: Ванкаремська на півночі, Амгуемська в ​​центрі і Затока Хреста на півдні, які оточені горами. В геологічному відношенні це територія - гілка Охотсько-Чукотського вулканогенного поясу і флангу Чукотської складчастої зони мезозоїд. Вона багата різними рудними копалинами, серед яких основне місце займають олово і вольфрам. Є прояви вугілля.

Природа Іультинського району небагата. В основному це гірські тундри, а по узбережжю - і арктичні. Найбагатші пасовища розташовані в басейні річки Амгуема, в верхів'ях якої є унікальні за красою гірські озера й реліктові гаї. На острові Врангеля організований заповідник, що є об'єктом свтіової спадщини ЮНЕСКО.

Економіка

Провідне місце в структурі промисловості займає енергетика, що забезпечує потреби району в електричній та тепловій енергії. В енергетичній системі задіяні турбінна електростанція в райцентрі та дизельні електростанції в селах.

Гірничодобувна промисловість представлена ​​кількома невеликими золотодобувними підприємствами, які відпрацьовують розсипні Пільхінкуульское і Ривеємське родовище золота в районі колишніх селищ Полярний і Ленінградський. Крім видобутку золота в районі річки Кувет ведеться підземна розробка вугілля для потреб старательської артілі.

У сільському господарстві основними видами діяльності є оленярство, морський звіробійний промисел та рибальство.

Примітки

  1. GeoNames — 2005.
  2. GEOnet Names Server — 2018.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.