Ієссе (цар Картлі)
Ієссе (1680–1727) — цар Картлі (1714–1716, 1724–1727). Син Левана, брата картлійського царя Георгія XI.
| Ієссе груз. იესე | |||
| [[Файл:|90px|]] | |||
| |||
|---|---|---|---|
| 1714 — 1716 | |||
| Попередник: | Вахтанг VI | ||
| Спадкоємець: | Бакар III | ||
| |||
| 1724 — 1727 | |||
| Попередник: | Бакар III | ||
| Спадкоємець: | Олександр II | ||
| Народження: |
1680 Тифліс, Картлійське царство | ||
| Смерть: |
1727 Тифліс, Картлійське царство | ||
| Країна: | Картлійське царство | ||
| Релігія: | іслам | ||
| Рід: | Багратіоні | ||
| Батько: | Леван | ||
| Діти: |
від першого шлюбу: син Арчіл від другого шлюбу: шість синів і дві дочки | ||
| Автограф: |  | ||
Життєпис
З 1705 до 1714 року перебував на службі у шаха Ірану Солтан Хусейна. Боровся з повсталими афганцями спочатку разом із дядьком Георгієм XI, а у подальшому — зі своїм двоюрідним братом і царем Кайхосро. 1708 року шах призначив Георгія XI керувати Керманом (місто й область на південному сході Ірану). За рік на цьому посту його замінив Ієссе. Отримав мусульманське ім'я Алігулі-хан. 1711 року Ієссе став начальником шахської артилерії.
Перше царювання
1714 року, коли Вахтанг VI відмовився змінити віросповідання, перський шах Солтан Хусейн призначив новим царем Картлі Ієссе.
Після сходження на престол допомагав військам кахетинського царя Давиду II в боротьбі з навалою лезгинів. Після сходження на трон Вахтанга VI узяв в облогу місто Телаві, але потрапив у полон і був переданий Бакару, який отримав управління Картлі.
Будучи у полоні, відмовився від ісламу на користь православ'я. 1721 року Ієссе був помилуваний Вахтангом VI, йому було повернуто майно й подаровано володіння Мухрані. 1723 року шах Тахмасп II призначив царем Кахетії Костянтина II, який зайняв Тбілісі. Ієссе спільно з Бакаром на прохання Вахтанга VI вирушив у похід для відбиття столиці. Місто було повернуто, Костянтина взято в полон, а царський престол у Картлі перейшов до Бакара.
Родина
Ієссе був одружений двічі. 1712 року він одружився з княжною Маріам Орбеліані (пом. 1714). У них народився єдиний син Арчіл (Абдуллах-бег) (1713 — бл. 1748), перський наїб (намісник) Картлі (з 1737).
1715 одружився з Єленою (пом. 1745), дочкою кахетинського царя Іраклія I. Від того шлюбу народились шість синів і дві дочки. Серед них були Георгій (Гассан-бег), претендент на картлійський трон 1765 року, Теймураз (1720–1788), католикос-патріарх Східної Грузії Антоній I (1744–1755, 1764–1788), та Олександр (1705/1708 — 1773), дід російського полководця Петра Багратіона.