Вахтанг VI

Син царя Левана, брата Георгія XI, Вахтанг ще 15-річним юнаком був заручником у Персії. Потім брав участь у повстанні проти Іраклія I й на 28 році життя був призначений правителем Картлі на час відсутності Георгія XI.

Його правління тривало 8 років (1703–1711), але й за той час він зробив багато для культурного піднесення країни. Він заснував у Тбілісі першу друкарню, де було віддруковано богослужебні та світські книги. Був знавцем східних мов, переклав з перської «Калілу та Дімну» (за участі Сулхан-Саба Орбеліані), «Амір-Насаріан» або «Заповіт Шам-Кіра сину своєму», «Пізнання творінь», твори астрологічного змісту («Звіздар», «Тала-Масала», «Рамлі»), а також «Тімсаріані» — повість про сімох мудреців. Писав вірші й переклав у віршовані форми «Відповіді Сократа», перекладені грузинською Туркестанашвілі.

За ініціативою Вахтанга VI було перероблено в один звід грузинські літописні відомості та в один кодекс чинні здавна закони і звичаї. Так було складено Картліс Цховреба Дастулама та Укладення царя Вахтанга.

1696 року одружився в Імеретії з черкеською принцесою Русудан (пом. 30 грудня 1740). Діти:

• Бакар (1699–1750), цар Картлі (1716–1719),
• Георгій (1712–1786),
• Тамара (1697–1746), з 1712 року — дружина Теймураза II, царя Картлі й Кахетії,
• Анна (Аніка) (1698–1746), з 1712 року — дружина князя Вахушті Абашидзе.

Також мав двох позашлюбних синів: принца Вахушті та принца Паату.

• Hist. de la Georgie, т. II;
• Історія Росії, т. XVIII Москва, 1868 (рос.)
• О. С. Хаханов. Нариси з грузинського мовлення, в. III. (рос.)
• Энциклопедический словарь : в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб. : Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон, 1890—1907.