Їржі Кратохвіл

Їржі Кратохвіл (чеськ. Jiří Kratochvil; 4 січня 1940, Брно) чеський письменник, представник постмодернізму, публіцист, драматург, есеїст і журналіст.

Їржі Кратохвіл
чеськ. Jiří Kratochvil
Народився 4 січня 1940(1940-01-04) (82 роки)
Брно
Громадянство  Чехословаччина
Діяльність письменник, драматург, журналіст, редактор, філолог
Alma mater Університет Масарика
Мова творів чеська[1]
Роки активності 1970 — тепер. час
Батько Йозеф Кратохвіл
Нагороди
  • Премія Тома Стоппарда (1991)
  • Премія Егона Гостовського (1996)
  • Премія Ярослава Сайферта (1999)

 Їржі Кратохвіл у Вікісховищі

Життєпис

Народився 4 січня 1940 року в місті Брно в родині чеха Йозефа Кратохвіла та німкені Емілії Хюбл. Коли Їржі Кратохвілу було 11 років, його батько емігрував через політичні переслідування, а роль голови сім'ї перейшла до дідуся по материнській лінії Франтішка Жили, що мав українсько-польське походження і добре знав російську, українську та німецькі мови, що згодом відобразилося і в творчості майбутнього письменника.

Після закінчення середньої школи, Їржі Кратохвіл здає випускні єкзамени і вступає в Університет ім. Т. Г. Масарика в Брно, де вивчає чеську та російську мови на факультеті мистецтв. У 1963 закінчує навчання в університеті і заробляє на життя працюючи в архіві, та інколи викладаючи російську та чеську мови.

З 1970 по 1989 працював різноробочим на металургійному заводі, птахофабриці, викладав у професійному училищі. Лише з 1989 року після подій «Оксамитової революції» мав змогу стати професійним письменником.

Літературна творчість

У 60-ті роки Їржі Кратохвіл увійшов у велику літературу зі своїми оповіданнями. Після Празької весни в серпні 1968 року і введення військ Східного блоку в Чехословаччину на довге двадцятиріччя в країні встановився режим «нормалізації». І. Кратохвил разом з іншими діяча чехословацького мистецтва, такими як, Вацлав Гавел, Мілан Кундера, Й. Шкворецкий, Л. Мнячко та інші потрапив у розряд заборонених авторів. Після цього продовав публікувати свої твори в самвидаві та емігрантських журналах.

Ї.Кратохвіл прославився завдяки публікації «Ведмежого роману» у 1989 році. Письменник вважається одним із найяскравіших представників постмодернізму в чеській літературі. Часто використовував у своїх творах такі прийоми, як авторський міф, порушення ілюзорної достовірності оповіді, змішування реальності та фантастики, карнавалізацію і т. ін. Крім того, його твори мають політичний, навіть моралізаторський підтекст, часто загострений до форми гротескної сатири.

Твори

  • «Případ s Chantoniem» (самиздат 1978)
  • «Ведмежий роман» / «Medvědí román», (самвидав 1987, 1990), роман
  • «Десять історій, які пройшли крізь стіни» (1989)
  • «Спів посеред ночі» / «Uprostřed nocí zpěv» (1992), роман
  • «Орфей із Кеніга» / «Orfeus z Kénigu» (1994), оповідання
  • «Моя любов, постмодерна» / «Má lásko, postmoderno» (1994), оповідання
  • «Авіон» / «Avion» (1995), роман
  • «Příběhy příběhů» (1996), есе
  • «Сіамська історія» / «Siamský příběh» (1996), роман
  • «Сліпі вправи» / «Slepecká cvičení» (1997), театральні та радіоп'єси
  • «Безсмертна історія, або життя Соні Троцької-Заммлер» / «Nesmrtelný příběh, aneb život Soni Trocké-Sammlerové čili román karneval» (1997, 2005), роман
  • «Нічне танго» / «Noční tango» (1999), роман
  • «Urmedvěd» (1999), роман
  • «І бабуся святкує своє 90-ліття» / «A babička slaví devětadevadesáté narozeniny» (1999)
  • «Сумний Бог» / «Truchlivý Bůh» (2000), роман
  • «Брно ностальгічне та іронічне» / «Brno nostalgické i ironické» (2001), фельєтони
  • «Сповідь розповіді» / «Vyznání příběhovosti» (2001), нарис
  • «Лягай, бестія!» / «Lehni, bestie» (2002), фельєтони
  • «Леді Карнавал» / «Lady Carneval» (2004), роман
  • «Актор» / «Herec», (2006), роман
  • «Брненскі оповідання» / «Brněnské povídky» (2007), збірник оповідань
  • «Обіцянка» / «Slib» (2009), роман
  • «Фатальна жінка» / «Femme fatale» (2010), роман
  • «Добраніч, солодких снів» / «Dobrou noc, sladké sny» (2012), роман
  • «Альфа Центавра» / «Alfa Centauri» (2013), роман
  • «Je suis Paris» (2018), роман
  • «Liška v dámu» (2019), роман

Нагороди

Примітки

Джерела

  • ЗАВЕЛОВА, Моника. Книга года — Ян Жижка од Черное. В Палане и Краточвиле также есть Magnesia Litera. iDNES.cz [онлайн]. 2020-08-31 [цит. 2020-09-01]. Доступно в Интернете .
  • NĚMEC, Людвик. Иржи Кратохвил: Пение посреди ночи [онлайн]. Чешское радио, 17 января 2020 г. [цитируется. 2020-01-25]. Доступно в Интернете .
  • БЛАЖЕВСКАЯ, Алена. Иржи Кратохвил: Лис в даме. О большой любви в тяжелые времена, о надежде и пути к свободе. Влтава [онлайн]. Чешское радио, 27 марта 2021 г. [цитируется. 2021-03-27]. Доступно в Интернете . (Чешский)
  • Jiří Kratochvil(чес.)

Література

  • Leszek Engelking, Surrealizm, underground, postmodernizm. Szkice o literaturze czeskiej, Łódź 2001 Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego ISBN 83-7171-458-0
  • Leszek Engelking, Opowieść prawdziwa — jak wszystkie [o książce Jiříego Kratochvila Nesmrtelný příběh]. «Akant» 1998, nr 7
  • Blanka Kostřicová, Románový cyklus Jiřího Kratochvila, Olomouc 2008 Periplum ISBN 978-80-86624-40-6
  • Květoslav Chvatík, Pán příběhů. Jiří Kratochvil, Praha 2009 Nakladadelství ARSCI ISBN 978-80-86078-81-6
  • Leszek Engelking, Krucjata dziecięca [o książce Jiříego Kratochvila Leż, bestio!]. «Nowe Książki» 2010, nr 3
  • Wolfgang F. Schwarz: «Neofantastic in New Czech Literature — or Borges, Escher, Kratochvil», in: Alfonso de Toro, Fernando de Toro (eds.), El Siglo de Borges, vol. I. Frankfurt am Main: Vervuert, 1999, str. 425—438.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.