АГС-17

АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — 30-мм станковий автоматичний гранатомет, призначений для ураження живої сили та вогневих засобів супротивника, розташованих поза укриттям, у відкритих окопах (траншеях) та за природними складками місцевості (у виярках, ярах, на зворотних схилах висот).[1]

АГС-17 «Полум'я»

АГС-17 «Полум'я» у Військово-історичному музеї артилерії, інженерних військ та військ зв'язку, Санкт-Петербург
Тип: автоматичний станковий гранатомет
Походження:  СРСР
Історія служби
Термін використання з 1971
Використання у див. Оператори
Війни Радянсько-афганська війна
Південно-Африканська прикордонна війна
Війна в Перській затоці
Громадянська війна в Сальвадорі
Перша чеченська війна
Друга чеченська війна
Війна в Афганістані
Війна в Іраку
Конфлікт у Південному Кордофані
Громадянська війна в Сирії
Російсько-українська війна 2014
Громадянська війна в Ємені (з 2015)
Друга карабаська війна
Історія виробництва:
Конструктор Олександр Федорович Корняков
Розроблено 1968
Виробник В'ятско-Полянський машинобудівний завод «Молот»
Характеристики
Маса 31 кг
Довжина 840 мм
Тип боєприпасу 30×29 мм
Калібр 30 мм
Бойова скорострільність 400 п/хв
Дульна швидкість 185 м/с
Прицільна дальність 1700 м

АГС-17 у Вікісховищі

Обстріл з АГС-17 в Афганістані Іде так звана «обкатка» — обстріл свого прибулого з навчальних частин СРСР поповнення, яке перебуває в укритті, щоб новобранці звикли до бойової обстановки
АГС-17 розміщений на транспорті

Історія

Розроблений колективом розробників у ОКБ-16 під кервництвом А. Ф. Корнякова (Неменш В. Я., Носов А Ф., Нудельман А. Е., Прянишников О. В., Пухов Ю. І., Ріхтер А. А. та ін.). Авторське свідоцтво № 44547 видане за заявкою № 993250 з пріоритетом від 5 квітня 1968 р. авторам винаходу і зареєстровано в Державному реєстрі винаходів СРСР 9 грудня 1968 р. Прийнятий на озброєння Радянської армії в 1971 році. Почав вироблятись на В'ятско-Полянському машинобудівному заводі «Молот».

Конструкція

Стрільба ведеться зі станка-триноги САГ-17 (Індекс ГРАУ — 6 Т8). Для стрільби на великі відстані використовується призматичний оптичний приціл ПАГ-17 з 2,7-кратним збільшенням. У нічний час можливе підсвічування шкали прицілу.

Характеристики

Вага:

  • споряджений на станку — 45,5 кг
  • тіло — 18 кг
  • станок САГ-17 — 12 кг
  • приціл ПАГ-17 — 1 кг
  • споряджений магазин на 29 пострілів — 14,5 кг
  • Довжина: 840 мм
  • Довжина стволу: 305 мм
  • Початкова швидкість гранати: 185 м/с
  • Вага пострілу (ВОГ-17М): 0,36 кг
  • Вага вибухової речовини (ВОГ-17М): 0,275 кг
  • Ствольна енергія: 4791 J
  • Режими вогню: безперервний/поодинокий (на ранніх версіях безперервний з вибором темпу стрільби)
  • Радіус розльоту уламків (ВОГ-17М): 7 метрів
  • Площа ураження (ВОГ-17М): 70 кв. метрів
  • Темп стрільби: регульований, від 50-100 до 400 п/хв
  • Прицільна дальність: 1700 м[1]

Модифікації
  • АГС-17 «Полум'я» (Індекс ГРАУ — 6 Г11, індекс гранатомета зі станком — 6 Г10) — базовий піхотинський варіант на станку-тринозі САГ-17.
  • АГ-17А (Індекс УВ ВПС — 9-А-800) — авіаційний варіант. Ствол АГ-17А має радіатор охолодження (для інтенсивнішого темпу стрільби). Оскільки при стрільбі з вертольота швидкість гранати збільшується, крок нарізів ствола зменшено з 715 мм до 600 мм. Також передбачено електроспуск, лічильник пострілів, темп стрільби збільшено до 420—500 постр./хв.
  • КБА-117 — українська версія радянського АГ-17, встановлюється на бойові модулі бронетехніки.[2]
  • КБА.117-02 — українська версія радянського АГС-17, «піхотний варіант» КБА-117 на станку.[3]

Оператори

Поточні

Колишні

Посилання

Див. також

Примітки
  1. Автоматичний станковий гранатомет АГС-17 «Пламя». Український мілітарний портал (рос.). Процитовано 6 лютого 2021.
  2. 30-мм автоматичний гранатомет КБА-117. Процитовано 6 лютого 2021.
  3. ЗСУ отримали першу партію станкових гранатометів КБА.117-02. Процитовано 6 лютого 2021.
  4. ЗСУ отримали першу партію станкових гранатометів КБА.117-02. Процитовано 31 січня 2021.
  5. Jones, Richard D. Jane's Infantry Weapons 2009/2010. Jane's Information Group; 35 edition (January 27, 2009). ISBN 978-0-7106-2869-5.
  6. Пламя на полигоне. АГС-17. www.voentv.mil.by (ru-RU). 15 липня 2020. Процитовано 6 лютого 2021.
  7. A new generation of AGLs: within only a few decades the Automatic Grenade Launcher (AGL) has leapt from the concept stage to becoming a widely accepted and valued infantry support weapon, providing the foot soldier with a highly effective area fire suppression system. - Free Online Library. www.thefreelibrary.com. Процитовано 5 лютого 2021.
  8. http://www.fas.org/nuke/guide/dprk/nkor.pdf
  9. Automatic Granade Launcher. Zastava oružje ad (en-GB). Процитовано 6 лютого 2021.
  10. Архівована копія. Архів оригіналу за 26 листопада 2010. Процитовано 6 березня 2011.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.