Абаза Костянтин Костянтинович

Костянти́н Костянти́нович Абаза́ (нар. 18 (30) травня 1841(18410530), село Докторівка Верхньодніпровського повіту Катеринославської губернії 5 (18) серпня 1905, Ізмаїл, нині Одеської області, Україна) — військовий історик, письменник і педагог.

Костянтин Абаза
Полковник Костянтин Костянтинович Абаза
Ім'я при народженні Костянтин Костянтинович Абаза
Народився 18 (30) травня 1841 або 1841
Doktorovkad, Катеринославська губернія, Російська імперія
Помер 5 (18) серпня 1905 або 1905
Ізмаїл, Бессарабська губернія, Російська імперія
Громадянство Російська імперія
Діяльність військовий історик
Галузь історія
Alma mater Петровський Полтавський кадетський корпус (1859)
Знання мов російська
Військове звання полковник
Конфесія православний
Рід Абаза
Батько Костянтин Дмитрович Абаза
Мати Софія Олександрівна фон Циглер
Герб

Помян
герб роду Абаза

Біографія

Костянтин Костянтинович Абаза належав до роду Абаза, що вів свій родовід від молдавського боярина Іллі Андрійовича Абази [1]. Його нащадки у 17 столітті переїхали до України. Батько Костянтина — Костянтин Дмитрович Абаза — народився 28 липня (9 серпня) 1804 року в козацько-старшинській родині України-гетьманщини. а 30 жовтня (11 листопада) 1836 року став ротмістром. Мати Костянтина — Софія Олександрівна фон Циглер — була донькою майора [2]. У Костянтина була старша сестра Анастасія (народилася 14(26) листопада 1837 року), молодша сестра Марія (народилася 3(15) серпня 1848 року), двоє молодших братів — Василь (народився 31 грудня 1844 року, за новим стилем — 12 січня 1845 року) та Іван (народився 24 травня (5 червня) 1846 року). Обидва брати 1880 року стали штабс-ротмістрами, Василь у 1881—1884 роках був дільничим мировим суддею у Санкт-Петербурзі.

Костянтин Абаза 1859 року закінчив Полтавський кадетський корпус.

Під час служби в артилерії звернув на себе увагу завдяки успіхам його учнів-солдатів у засвоєнні грамотності та спеціальних знань.

У 1871—1875 роках викладав у Чугуївській центральній школі для нижніх чинів. Потім довго був інспектором у Санкт-Петербурзькому піхотному юнкерському училищі, згодом — заступник начальника та виконувач обов'язків начальника училища. Неодноразово читав лекції для вихованців військових навчальних закладів і офіцерів за методикою початкового навчання грамоти.

Від 1892 року полковник у відставці. Жив в Ізмаїлі, з 1902 був там мировим суддею.

Співпраця з журналами та газетами

Співпрацював із журналами «Читальня народной школы» (1888), «Досуг и дело» (1889), «Родина» (1880—1890-і). Друкував статті з історії та природознавства в газетах «Русский инвалид», «Голос», «Санкт-Петербургские ведомости», «Гражданин». У журналі «Родник» друкувалися його нармси для дітей на військово-історичні теми.

Найголовніші праці

  • «Книга для початкового читання у військах» (1871) — уклав спільно з Миколою Петровичем Столп'янським.
  • «Керівництво для навчання в початкових військових школах» (1873) — у співавторстві.
  • «Книга для читання у військових школах і казармах, у школах недільних і вечірніх класах для дорослих» (1880).
  • «Азбука для застосування в початкових військових школах і в школах для навчання грамоти дорослих узагалі» (1883).
  • «Настанова, як вчити грамоти солдатів» (1887).
  • «Загальнодоступна воєнно-історична хрестоматія» (1887). Перевидано як «Героїчні оповідання. Народи Сходу та Заходу» (1900) та «Вітчизняні героїчні оповідання» (1901).
  • «Нариси зі стародавнього козачого побуту в загальнодоступному викладі» (1890).
  • «Завоювання Туркестану» (1901).
  • «Бесіди про японця» (1904, 1905) — два випуски, призначені для солдат.

Примітки

  1. Руммель В. В. и Голубцов В. В. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — Т. 1. — Санкт-Петербург: Издание А. С. Суворина, 1886. — С. 8.
  2. Руммель В. В. и Голубцов В. В. Родословный сборник русских дворянских фамилий. — Т. 1. — Санкт-Петербург: Издание А. С. Суворина, 1886. — С. 6.

Література

  • Военная энциклопедия. — Т. 1. — Санкт-Петербург, 1911. — С. 2—3.
  • Войналович Е. В., Кармазинская М. А. Абаза Константин Константинович // Русские писатели 1800—1917. Биографический словарь / П. А. Николаев (гл. ред.) — Москва: Советская энциклопедия, 1989. — Т. 1: А—Г. — С. 11.

Електронні джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.