Абаза Олександр Агейович

Олекса́ндр Агейович Абаза́ (*24 липня (5 серпня) 1821(18210805), Винокуренний Завод Вишневолоцького повіту Тверської губернії — †24 січня (5 лютого) 1895, Ніцца, Франція) — державний, культурний, громадський і політичний діяч ліберально-демократичного спрямування Російської імперії. Дядько Олексія Михайловича Абази і двоюрідний брат Олександра Михайловича Абази.

Олександр Агейович Абаза
Народився 5 серпня 1821(1821-08-05)[1]
Vyshny Volotshyok Countyd, Тверська губернія, Російська імперія
Помер 24 січня 1895(1895-01-24)[1] (73 роки)
Ніцца
Поховання Тихвінське кладовищеd
Країна  Російська імперія
Діяльність політик, військовослужбовець
Alma mater Імператорський Санкт-Петербурзький університетd
Членство Петербурзька академія наук
Посада міністр фінансів Російської імперіїd і member of the State Council of the Russian Empired
Рід Абаза (рід)
Батько Aggey Abazad
Мати Praskovya Manzeyd
Брати, сестри Erast Abazad і Mariya Abazad
У шлюбі з Aleksandra Benardakid
Діти Praskovya Abazad
Нагороди

Біографічні дані

Походив із старовинного російського дворянського роду молдовського походження.

В 1839 році закінчив Петербурзький університет.

В 1840—1865 роках обіймав кілька другорядних військових, державних і громадських посад.

Від 1870-х почалося стрімке сходження Абази. по щаблях службової драбини: 1871— 1874 — державний контролер Російської імперії, 1875—1880 — голова департаменту економії Державної ради, член Кабінету міністрів і голова Комітету з благоустрою сільського населення, дійсний таємний радник, почесний член Петербурзької академії наук, член Конституційної комісії графа Михайла Лоріс-Мелікова, ймовірно, один із співавторів так званої лоріс-меліковської конституції.

Виступав за надання національним окраїнам Російської імперії, також і Україні, ширшої автономії за австро-угорським зразком.

Від 27 жовтня 1880 до 6 травня 1881 — міністр фінансів Російської імперії, ініціатор скасування соляного акцизу.

Однак із початком царювання імператора Олександра III та настанням «ери контрреформ» Абаза втратив вплив у державному апараті країни. До кінця життя залишився лише почесним членом Державної ради. Помер у Франції. Поховано у м. Санкт-Петербург.

Абаза та Україна

Абаза — один з активних підприємців у галузі української цукрової промисловості. Його завод у містечку Шпола, за даними 1880—1890-х років, був найпотужнішим підприємством цього профілю в краї й одним із трьох (із 239) найвизначніших підприємств такого типу в Російській імперії.

Крім того, Абаза зробив значний внесок у розвиток місцевого цегляного, машинобудівного та борошномельного виробництва.

Примітки

Література

  • Машкін О. М. Абаза Олександр Агейович // Енциклопедія історії України. — Т. 1. — К., 2003. — С. 9.
  • Энциклопедический словарь Брокгауз и Ефрон. Биографии. — Т. 1. — М., 1991. — С. 9.
  • Орлов П. А. Указатель фабрик и заводов Европейской России с Царством Польским и Великим Княжеством Финляндским. — Санкт-Петербург , 1881.
  • Скальковский К. А. Наши государственные и общественные деятели. — Санкт-Петербург, 1890.
  • Витте С. Ю. Воспоминания. — Т. 1. — Москва, 1960.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.