Абдулмеджидов Ахмед Дибірович

Абдулмеджи́дов Ахме́д Дибі́рович[1] (3 червня 1923(19230603) 27 березня 1944) Герой Радянського Союзу (1945, посмертно), автоматник роти автоматників 384-го окремого батальйону морської піхоти Одеської військово-морської бази Чорноморського флоту, червонофлотець.

Ахмед Дибірович Абдулмеджидов
Народження 3 червня 1923(1923-06-03)
Moksobd, Хасав'юртівський район
Смерть 27 березня 1944(1944-03-27) (20 років)
Миколаїв, Райхскомісаріат Україна, Німеччина, Німецький рейх
Країна  СРСР
Вид збройних сил  ВМФ СРСР
Рід військ Морська піхота
Роки служби 19361944
Звання матрос
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди

Біографія

Народився 3 червня 1923(19230603) року в аулі Моксоб Чародинського району республіки Дагестан у родині аварського селянина. Працював чабаном у селі Цуриб того ж району.

У 1942 році був призваний до лав Червоної Армії, одразу ж потрапив на фронт. Служив у складі частин берегової оборони міста Поті (Грузія) Чорноморського флоту СРСР.

У квітні 1943-го червонофлотець Абдулмеджидов був переведений до 384-го окремого батальйону морської піхоти Чорноморського флоту, а восени того ж року брав участь у десантних операціях по визволенню Таганрога, Маріуполя та Осипенко, у боях на Кінбурнскій косі, визволенні селищ Миколаївської області Олександрівка, Богоявленське та Широка Балка. У бою за Олександрівку разом із червонофлотцем Дем'яненко знищив дві вогневі точки супротивника, а в бою за Широку Балку — ворожий ДОТ.

Подвиг

У другій половині березня 1944-го увійшов до складу десантного загону під командуванням старшого лейтенанта Костянтина Ольшанського. Завданням десанту було полегшення фронтального удару радянських військ в ході визволення Миколаєва, яке було частиною Одеської операції.

У ніч з 25 на 26 березня 1944 року десант на рибальських човнах перетнув Бузький лиман і висадився в районі Миколаївського морського порту. Протягом двох діб десантники відбили 18 атак супротивника, знищивши за цей час близько 700 ворожих солдатів і офіцерів, кілька танків і гармат супротивника. Коли 28 березня до Миколаєва увійшли радянські війська, з 68-ми десантників у живих залишилося 12, троє з яких померли від ран і отруєння газами того ж дня, ще один — 10 квітня. Інші героїчно загинули в бою, серед них і червонофлотець Ахмед Абдулмеджидов.

Похований у братській могилі в місті Миколаєві в сквері 68-ми Десантників.

Вшанування пам'яті

Меморіальний комплекс на честь 68-ми десантників в Миколаєві

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 20 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками і проявлені при цьому відвагу і героїзм матросу Абдулмеджидову Ахмеду Дибировичу було присвоєно звання Героя Радянського Союзу (посмертно).

Нагороджений орденом Леніна, медаллю «Золота Зірка».

У селі Цуриб встановлено пам'ятник герою.

Примітки

  1. Реєстр імен українського біографічного словника: літери А — Б / [[Бугаєва Олена Валентинівна|О. В. Бугаєва]] [та ін.] [https://web.archive.org/web/20180219214747/http://biography.nbuv.gov.ua/data/vidannya/reestr/rees_a_b.pdf Архівовано 19 лютого 2018 у Wayback Machine. ; відп. ред. [[Попик Володимир Іванович|В. І. Попик]] ; НАН України, Нац. б-ка України ім. В. І. Вернадського, Ін-т біогр. дослідж., Укр. біогр. т-во. — К. : [б.в.], 2008. — 158 с. — (Серія «Реєстр Українського біографічного словника. Робочі зошити» ; вип.1). — Бібліогр.: с. 151—158. — ISBN 978-966-02-4844-1(серія). — ISBN 978-966-02-4845-8(Вип.1)]. Архів оригіналу за 19 лютого 2018. Процитовано 14 червня 2016.

Література

  • Герман Хасхачих. Десант Ольшанского. Архів оригіналу за 25 квітня 2012. Процитовано 24 жовтня 2015.
  • Жигалов И. М. Десант бессмертных // Флотская доблесть : докум. повесть и очерки / Иван Жигалов. — М. : ДОСААФ, 1983. — 175 с. — 100 000 прим. — ISBN ?; УДК 9(С)27 42.
  • Цыганов В. Удар «Меча». — Издатель Гудым И. А, 2008. — 368 с. — ISBN 978-966-8592-63-8, УДК 63.3(4УКР)624, ББК 94(477) «1941/1945», Ц94.
  • Решетник Ю. (25 березня 2011). Легендарный десант: взгляд из XXI века. Вечерний Николаев № 34 (3050). Архів оригіналу за 25 травня 2012. Процитовано 16 березня 2012.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.