Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка

Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (Дагестанська АРСР) , до 5 грудня 1936 — Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка) — адміністративно-територіальна одиниця РРФСР, що існувала в 1921–1993 роках.

рос. Дагестанская АССР
ав. Дагъистаналъул АССР
кум. Дагъыстан АССР
лезгин. Дагъустандин АССР
лакськ. Дагъусттаннал АССР
Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка
1921 – 1991
Прапор Герб
Розташування Дагестанської АРСР
Дагестанська АРСР на мапі Кавказу
Столиця Махачкала
Форма правління АРСР
Історія
 - Засновано 1921
 - Ліквідовано 1991
 Історія Дагестану
Кавказькі албани
Кавказька Албанія
Дагестан в середніх віках
Цахурське ханство
Рутульське бекство
Лакз
Хозарський каганат
Дербентський емірат
Сарір
Зіріхгеран
Газікумухське шамхальство
Кайтазьке уцмійство
Табасаранське майсумство
Емірство Ільчі-Ахмада
Дагестан в новий час
Аварське ханство
Ілісуйський султанат
Мехтулінське ханство
Тарковське шамхальство
Газікумухське ханство
Кубинське ханство
Кюринське ханство
Велика Кавказька війна
Північно-Кавказький імамат
Дагестанська область
Республіка Горців Кавказу
Північно-Кавказький емірат
Північно-Кавказький край
Дагестанська АРСР
Дагестан після розпаду СРСР
Республіка Дагестан
Дагестанська війна
Окрема ісламська територія
Імарат Кавказ
Народи Дагестану
Портал «Дагестан»

Столиця — місто Махачкала.

Історія

20 січня 1921 на території Дагестанської і частини території Терської областей була утворена Автономна Дагестанська Соціалістична Радянська Республіка[1]. Перший Вседагестанський установчий з'їзд Рад, що проходив 1-7 грудня 1921 року, прийняв Конституцію Дагестанської АСРР. Цьому сприяла діяльність Джелал-ед-Діна Коркмасова

З 6 вересня 1931 Дагестанська АСРР входила до складу Північно-Кавказького краю.

З прийняттям нової сталінської конституції 5 грудня 1936 республіка була виведена зі складу Північно-Кавказького краю[2], а також був змінений порядок слів у назві: Дагестанська Автономна Радянська Соціалістична Республіка[3]. Пізніше, 12 червня 1937, Надзвичайним 11-м Загальнодагестанським з'їздом Рад була прийнята Конституція Дагестанської АРСР.

22 лютого 1938 до складу Орджонікідзевського краю були передані п'ять північних районів республіки (Ачикулацький, Караногайський, Каясулінський, Кізлярський, Шелковський). З них було утворено Кізлярський автономний округ з центром у місті Кізлярі[2].

7 березня 1944 в результаті ліквідації Чечено-Інгуської АРСР до Дагестанської АРСР відійшли кілька її гірських районів.

9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були повернуті її території; до складу Дагестанського АРСР зі скасованої Грозненської області увійшла велика частина території колишнього Кізлярського округу, в результаті чого територія Дагестану прийняла сучасні кордони.

24 травня 1991 Дагестанська АРСР була перетворена в Дагестанську РСР у складі РРФСР[4] (що не відповідало ст.85 Конституції СРСР), а 25 грудня 1993 після набуття чинності Конституції РФ — в Республіку Дагестан.

Адміністративний поділ[5]

На 1921 рік республіка мала поділ на 10 округів:

  1. Аварський — центр с. Хунзах
  2. Андійський — с. Ботліх
  3. Гунібський — зміцнення Гуніб
  4. Даргинський — с. Левашов
  5. Казі-Кумухський (Лакський) — с. Казі-Кумух
  6. Кайтаго — Табасаранський — с. Маджаліс
  7. Кюринський — с. Кас-Кент (Касумкент)
  8. Самурський — с. Ахти
  9. Темір-Хан-Шуринський — м. Темір-Хан-Шура
  10. Хасав-Юртивський — слоб. Хасав-Юрт

16 листопада 1922 до складу Дагестанської АСРР з Терської губернії передані Кізлярський округ і Ачикулацький район.

22 листопада 1928 замість округів і районів в республіці утворені 26 кантонів і 2 підкантони.

3 червня 1929 кантони перейменовані в райони, підкантони — у підрайони.

22 лютого 1938 до складу новоутвореного Кізлярського округу Орджонікідзевського краю передані Ачикулацький, Караногайський, Каясулинський, Кізлярський і Шелковський район.

7 березня 1944 зі складу скасованої Чечено-Інгуської АРСР до складу Дагестанського АРСР передані Веденський, Курчалоївський, Ножай-Юртивський, Саясановський, Чеберлоївський, Шароївський райони.

25 червня 1952 на додаток до районного поділу в складі Дагестанської АРСР були утворені 4 округи: Буйнацький, Дербентський, Ізбербашський, Махачкалинський.

24 квітня 1953 округи були скасовані, всі райони відійшли в пряме підпорядкування адміністрації республіки.

9 січня 1957 до складу відновленої Чечено-Інгуської АРСР були передані Андалалський, Веденський, Рітлябський, Шурагатський райони; зі складу скасованої Грозненської області в Дагестанську АРСР передані місто Кізляр, Караногайський, Кізлярський, Крайновський, Тарумовський райони.

Таким чином у 1990 до складу Дагестанської АРСР входило 10 міст республіканського підпорядкування:

і 39 районів:

  1. Агульський — центр с. Тпіг
  2. Акушинський — с. Акуша
  3. Ахвахський — с. Карата
  4. Ахтинський — с. Ахти
  5. Бабаюртівський — с. Бабаюрт
  6. Ботліхський — с. Ботліх
  7. Буйнакський — м. Буйнакськ
  8. Гергебільський — с. Гергебіль
  9. Гумбетівський — с. Мехельта
  10. Гунібський — с. Гуніб
  11. Дахадаєвський — с. Уркарах
  12. Дербентський — м. Дербент
  13. Казбеківський — с. Дилим
  14. Кайтазький — с. Маджаліс
  15. Каякентський — с. Новокаякент
  16. Кизилюртівський — м. Кизилюрт
  17. Кізлярський — м. Кізляр
  18. Кулинський — с. Вачі
  19. Курахський — с. Курах
  20. Лакський — с. Кумух
  21. Левашинський — с. Леваши
  22. Ленінський — с. Карабудахкент
  23. Магарамкентський — с. Магарамкент
  24. Новолакський — с. Новолакське
  25. Ногайський — с. Тереклі-Мектеб
  26. Рутульський — с. Рутул
  27. Сергокалинський — с. Сергокала
  28. Радянській — с. Радянське
  29. Сулейман-Стальський — с. Касумкент
  30. Табасаранський — с. Хучні
  31. Тарумовський — с. Тарумовка
  32. Тляратинський — с. Тлярата
  33. Унцукульський — с. Унцукуль
  34. Хасавюртівський — г. Хасавюрт
  35. Хівський — с. Хів
  36. Хунзахський — с. Хунзах
  37. Цумадинський — с. Агвалі
  38. Цунтинський — с. Бежта
  39. Чародинський — с. Цуриб

Населення

Динаміка чисельності населення республіки:

РікНаселення, осіб.
1926788 098[6]
1939930 416[7]
19591 062 472[8]
19701 428 540[9]
19791 627 884[10]
19891 802 579[11]

Національний склад
рік Росіяни Аварці Даргинці Кумики Лакці Лезгини Ногайці Азербайджанці Табасарани Тати і
горні гебреї 		Чеченці
1926 12,5% 17,7% 13,9% 11,2% 5,1% 11,5% 3,3% 3,0% 4,0% 1,5% 2,8%
1939 14,3% 24,8% 16,2% 10,8% 5,6% 10,4% 0,5% 3,4% 3,6% ? 2,8%
1959 20,1% 22,5% 13,9% 11,4% 5,0% 10,2% 1,4% 3,6% 3,2% 1,6% 1,2%
1970 14,7% 24,4% 14,5% 11,8% 5,0% 11,4% 1,5% 3,8% 3,7% 1,3% 2,8%
1989 9,2% 27,5% 15,6% 12,9% 5,1% 11,3% 1,6% 4,3% 4,3% 0,9% 3,2%

Примітки
  1. ВСЕРОССИЙСКИЙ ЦЕНТРАЛЬНЫЙ ИСПОЛНИТЕЛЬНЫЙ КОМИТЕТ. ДЕКРЕТ от 20 января 1921 года. ОБ АВТОНОМНОЙ ДАГЕСТАНСКОЙ СОЦИАЛИСТИЧЕСКОЙ СОВЕТСКОЙ РЕСПУБЛИКЕ. Архів оригіналу за 20 січня 2017. Процитовано 21 травня 2015.
  2. Краткая справка об административно-территориальных изменениях Ставропольского края за 1920–1992 гг.
  3. Конституция СССР 1936 года, статья 22
  4. Закон РСФСР от 24 мая 1991 года «Об изменениях и дополнениях Конституции (Основного Закона) РСФСР»
  5. Всемирный исторический проект. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 21 травня 2015.
  6. Всесоюзная перепись населения 1926 г. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  7. Всесоюзная перепись населения 1939 г. Архів оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 22 травня 2015.
  8. Всесоюзная перепись населения 1959 г. Архів оригіналу за 19 лютого 2012. Процитовано 22 травня 2015.
  9. Всесоюзная перепись населения 1970 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
  10. Всесоюзная перепись населения 1979 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 22 травня 2015.
  11. Всесоюзная перепись населения 1989 г. Архів оригіналу за 22 серпня 2011.

Ресурси Інтернету
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.