Абдул Халім

Абдул Халім (індонез. Abdoel Halim) — індонезійський політичний діяч, прем'єр-міністр країни[1], національний герой Індонезії.

Абдул Халім
індонез. Abdoel Halim
Абдул Халім
Прапор
 4-й Прем'єр-міністр Індонезії
16 січня — 5 вересня 1950 року
Президент: Сукарно
Попередник: Сусанто Тіртопроджо
Наступник: Мохаммад Натсір
Прапор
 6-й Міністр оборони Індонезії
6 вересня 1950 — 27 квітня 1951 року
Президент: Сукарно
Попередник: Хаменгкубувоно IX
Наступник: Сукіман Вірьосанджойо
 
Народження: 27 грудня 1911(1911-12-27)
Букіттінгі, Західна Суматра, Голландська Ост-Індія
Смерть: 7 червня 1987(1987-06-07) (75 років)
Джакарта, Індонезія
Країна: Індонезія і Малайзія
Релігія: Іслам
Освіта: Університет Індонезія
Партія: незалежний політик
Нагороди: Національний герой Індонезії

 Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

Народився 27 грудня 1911 року в Букіттінгі (Західна Суматра). У віці 7 років його для здобуття освіти забрав до себе, до Джакарти, кузен Абдулла, який був одним з керівників нафтової компанії BPM (нині Pertamina). Там Халім закінчив кілька навчальних закладів, у тому числі й військово-медичну академію[2].

Політична кар'єра Халіма почалась після проголошення незалежності Індонезії. У січні-вересні 1950 року очолював уряд, пізніше обіймав посаду міністра оборони. Входив до складу Надзвичайного уряду Республіки Індонезії разом з Джоханнесом Лейменою та Мохаммадом Натсіром. Після завершення політичної кар'єри працював лікарем, керував однією з лікарень Джакарти від липня 1951 до липня 1961 року.

Окрім політичної діяльності, Абдул Халім професійно займався спортом — грав у футбол. 1927 року брав участь у створенні футбольної команди у Джакарті (нині — футбольний клуб Персіджа) й упродовж кількох років по тому був президентом команди. У 1951-1955 роках був заступником голови, а потім головою Олімпійського комітету Індонезії. Також 1952 року очолював національний комітет з будівництва у Джакарті стадіону Ікада. Того ж року очолив індонезійську команду на Олімпійських іграх у Гельсінкі[2].

Нагороди

Примітки
  1. Vickers, Adrian (2005). A History of Modern Indonesia. Cambridge University Press. с. 226. ISBN 0521834937.
  2. Chaniago, J.R. (1981). Di Antara Hempasan dan Benturan. Arsip Nasional Republik Indonesia.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.