Абд аль-Малік ібн Марван

Абд аль Малі́к ібн Марван, Абдул-Малік ібн Мерван, араб. عبد الملك بن مروان‎‎ (646 чи 647 — †705) — 5-й халіф (з 685) з династії Омеядів. В 685 році успадкував престол після смерті свого батька Марвана I.

Абд аль-Малік ібн Марван
араб. عبد الملك بن مروان
Народився 646[1][2][3]
Медина, Caliphated
Помер 4 жовтня 705
Дамаск, Caliphated
Діяльність політик, правитель, Халіф
Знання мов арабська[4]
Титул Халіф
Посада Umayyad Caliphd
Конфесія іслам
Рід Омейяди
Батько Марван I
Мати Aisha bint Muawiyah bin Mughirad
Брати, сестри Abd al-Aziz ibn Marwand, Muhammad ibn Marwand, Bixr ibn Marwand, Aban ibn Marwand і Ubayd Allah ibn Marwand
У шлюбі з Atikah bint Yazidd
Діти Аль-Валід I, Хішам ібн Абдул-Малік, Язід II ібн Абдул-Малік, Сулайман ібн Абд аль-Малік, Maslamah ibn Abd al-Malikd і Abdallah ibn Abd al-Malikd

Абд аль Малік придушив виступи Абдаллах ібн аз-Зубейра в Мецці та його прихильників в Іраку (685—692), Амра ібн Саїда аль Ашдака в Дамаску (689), Абдаррахмана ібн аль Ашаса в Ірані (700—702), а також народне повстання харіджитів в Іраку (692—697).

Біографія

Абд аль-Малік здійснив такі реформи:

  • ввів арабську мову в канцеляріях замість грецької та середньоперської,
  • розпочав карбування монет нового зразка з арабськими написами (до нього монети карбувалися за візантійськими та сасанідськими трафаретами).
  • провів адміністративну реформу, поділивши халіфат на 5 великих намісництв, що звалися вілаят (перше або східне охоплювало Нижню Месопотамію, Фарс, Хорасан, Мавераннахр; друге або західне — Іфрікію (Північну африку) та аль-Андалус; третє або північне — Кілікію, Верхню Месопотамію, Вірменію Кавказьку Альбанію та Іберію; четверте — Єгипет; п'яте або південне — Аравійський півострів, Палестину й Сирію). В свою чергу вілаяти поділялися на провінції (кур).

Див. також

Примітки

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.