Абердер (хребет)

Гірський хребет Абердер (англ. Aberdare Range, раніше хребет Саттіма (англ. Sattima Range), кікуйю: Nyandarua) гірський хребет завдовжки 160 км, на північ від кенійської столиці Найробі; його середня висота складає 3500 м.н.м. Розташований в окрузі Няндаруа Центральної провінції Кенії, на північний схід від міст Найваша і Гілгіл, та лише трохи на південь від екватора.

Хребет Абердер
англ. Aberdare Range 
раніше англ. Sattima Range , кікуйю Nyandarua
Вид на хребет на горизонті
Вид на хребет на горизонті
Країна Кенія
Регіон Центральна провінція
Область округ Няндаруа
Довжина 160 км км, північ-південь
Найвища точка Сатіма
 - координати 0°20′59″ пд. ш. 36°37′00″ сх. д.
 - висота 3 999 або 4 001 м м

Хребет Абердер

100000

 Хребет Абердер у Вікісховищі

Топологія

Хребет Абердер утворює ділянку східного краю Великої рифтової долини, простягнувшись в цілому з півночі на південь.[1] На заході хребет круто падає у плато Кінангоп, а потім у Велику рифтову долину. На сході хребет зменшує висоту більш м'яко. З вершин хребта можна бачити озеро Найваша і більш далекий ексарп Мау.[2]

Хребет має максимальну висоту 3 999 м.н.м.[3] над рівнем моря і сильно поріс лісами. Колишня назва хребта збереглася в горі Сатіма («гора молодого бичка»), найвищому піку Абердера. Друга за висотою гора, Кінангоп, має висоту 3906 м.н.м. та розташована на південному кінці хребта. гора Кенія, 5 199 м.н.м.[3] — друга за висотою гора в Африці після Кіліманджаро — лежить на схід від хребта Абердер.

Абердер є водним басейном для водосховищ Сасумуа та Ндакайні, які забезпечують більшу частину води для Найробі. Гірські ліси є водним басейном для річки Тана, найбільшої річки Кенії, яка подає воду на комплекс ГЕС «Севен Форкс», який генерує понад 55 % усього виробництва електроенергії в Кенії.[4]

Екологія

Основними екосистемами гірського хребта є дощовий ліс, який з висотою поступається густим бамбуковим лісам, а ті вересовому пустищу. Круті західні схили мають невелику щільність фауни порівняно з лісами пологих схилів на сході, в яких представлено широке розмаїття дикої природи — слони, буйволи, гігантські лісові кабани, рідкісні чорні носороги (які перебувають під загрозою зникнення), різноманітні кошачі (в тому числі леопарди і рідкісні африканські золоті кішки). Інші зникаючі види, які зустрічаються на хребті, включають мангустів Джексона, чорно-білих колобусів і мавп Сайкса, водяних козлів, редунка, дуїкерів, сервалів і бушбоків.[2]

Рослинність на Абердер також багата — 778 видів, підвидів і сортів рослин зустрічаються в національному парку Абердер, через його висоту і кількість опадів. До дерев відносяться камфора, ялівець, подо і хагенія.[4]

Велика частина хребта перебуває під захистом національного парку Абердер з моменту його створення в 1950 році. Хребет приваблює велику кількість туристів та альпіністів, маршрути яких виходять з головних центрів Найваша та Гілгіл. Нижні частини схилів використовуються для сільського господарства, вищі ділянки відомі своєю дикою природою. Ралі «Rhino Charge» — щорічна подія, яка проводиться екологами в Кенії з метою збору коштів на огорожу національного парку Абердер як елемент захисту найбільшого первісного лісу Східної Африки від знищення.

Ліс хребта Абердер

«Ліс хребта Абердер» є включає Лісовий заповідник Абердер, який разом з ескампом Кікуйю має розміри 120 км у довжину, простягаючись на північ в напрямку Найробі, і близько 40 км ширини у найширшому місці. Маючи периметр 566 км, висота хребта Абердер варіює від 2000 м.н.м. на межі лісу на східній стороні до 4 001 м.н.м. на північній околиці на піку Олдонйо Лесатіма.[4] Від цього піку хребет поступово знижується в напрямку до Няхуруру з північної сторони, де присутні річкові каньйоні і вулканічні сопла. На південній стороні, хребти[5] круто обриваються у південному напрямку від піку Іл Кінангоп до північної частини Північного округу Муранга.

Річки

Основними річками, які витікають з Лісу Абердер, є Атхі і Тана, які впадають в Індійський океан, Еваго Ніро, яка впадає в болото Лоріан, і Малева, яка впадає в озеро Найваша. На хребті беруть початок і декілька приток, а на великих висотах є болотні озера, що є джерелом річок болот та афро-альпійського поясу.

Екосистеми

До ендемічних рослин лісу належать Lobelia deckenii ssp sattimae, Helichrysum gloria-dei і Alchemilla hageniae. Ліс має чотири зони вегетації, а саме: субальпійська зона, ксеноморфічні вічнозелені ліси, високогірні вологі ліси і передгірні ліси.

Субальпійська зона вегетації

Субальпійська зона хребта Абердер на висоті 3300 метрів і вище представлена вересовими пустощами. Зустрічаються альпійська трава (щучник), розбавлена Dendrosenecio johnstoniiLobelia deckenii та вересом (Erica excelsa). Болотна спільнота є основною рослинністю на цій висоті. Чагарникові спільноти, що складаються з еріки деревовидної і Hebenstretia angolensis, знаходяться на висоті між 3000 і 3300 м.н.м., а бамбуковий пояс поширений на висоті між 2400 до 3300 м.н.м. і охоплює близько 35 000 га.

Високогірний вологий ліс

Високогірний вологий ліс в основному складений піонерними видами Macaranga capensis і Newbutonia macrocalyx і розташований на східній стороні хребта. У цьому поясі також зустрічаються цінні промислові види дерев, включаючи Aningeria adolfi-friederici, Ocotea usambarensis та Syzygium guineense, які є найбільш поширеними у лісах ескарпа Кікуйюс.

Ксеноморфічний вічнозелений ліс

Розташований на сухих північному і західному схилах Абердера, він складається з кількох видів, найбільш помітними з яких є оливки (маслина європейськаOlea capensis, Olea hochstetteri), подо (Podocarpus latifolius) і ялівець (Juniperus procera).

Передгірні ліси

Передгірні ліси складаються переважно з листопадних видів (Ekebergia capensis, Nuxia congesta, Cassipourea malossana та Calodendrum capense) та розташовані на північно-східних схилах хребта.

Події

Хребет Абердер був названий Джозефом Томсоном 1884 року на честь Лорда Абердера, який в той час був президентом Королівського географічного товариства і Королівського історичного товариства.[6] Абердер також був ліберальним політиком, який служив міністром внутрішніх справ Великої Британії з 1868 по 1873 рік. Він пізніше став першим ректором університету Уельсу.[7]

Ця територія також добре відома як штаб-квартира Дедана Кіматі, лідера Повстання Мау-Мау 1950-х років.[8] Цікаво, що Єлизавета II саме відпочивала в Абердері, коли стала королевою Сполученого Королівства.[2] 

Примітки

  1. Aberdare Range -- Britannica Online Encyclopedia. www.britannica.com. Процитовано 17 березня 2008.
  2. Rees, Melinda. The Aberdare Mountain Ranges (Nyandarua Range), Africa. www.bootsnall.com. Процитовано 17 березня 2008.
  3. Hoiberg, Dale H., ред (2010). «Abedare Range». Encyclopedia Britannica. I: A-ak Bayes (15th вид.). Chicago, IL: Encyclopedia Britannica Inc.. pp. 27. ISBN 978-1-59339-837-8. https://archive.org/details/newencyclopaedia2009ency/page/27.
  4. Environmental Expeditions. www.unep.org. Архів оригіналу за 18 березня 2008. Процитовано 17 березня 2008.
  5. {http://www.unep.org/dewa/africa/kenyaatlas/PDF/KenyaAtlas_Pre Chapter1.pdf. Chapter 1: Environment and Vision 2030.
  6. Peter Robson, Mountains of Kenya (East African Publishing House, 1969), p. 41
  7. 'Aberdare, Henry Austin Bruce, 1st Baron (1815-95)', у Magnus Magnusson and Rosemary Goring, eds., Chambers Biographical Dictionary (5th edition, 1990), p. 5
  8. Campbell, Alexander (30 березня 1953). A Report from Kenya – TIME. www.time.com. Архів оригіналу за 8 лютого 2008. Процитовано 17 березня 2008.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.